Ернст Велльманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст Велльманн
Народився 14 січня 1904(1904-01-14)
Шамотули, Республіка Польща
Помер 17 липня 1970(1970-07-17) (66 років)
Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН
Діяльність військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Військове звання оберст і Brigadegenerald
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Ернст Велльманн (нім. Ernst Wellmann; 14 січня 1904, Замтер17 липня 1970, Карлсруе) — німецький офіцер, оберст вермахту (1 вересня 1943), бригадний генерал бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Служив у поліції. В 1924 році перейшов у рейхсвер. Наприкінці 1935 року зарахований в 3-й стрілецький полк 3-ї танкової дивізії і 1 січня 1936 року призначений командиром 6-ї роти. Учасник Польської та Французької кампаній. З 1 серпня 1940 року — командир 1-го батальйону свого полку, з яким взяв участь у Німецько-радянській війні. З 1 серпня 1942 року — командир 126-го моторизованого полку 23-ї танкової дивізії, яка боролася на Кавказі. 1 квітня 1943 року прийняв командування своїм старим 3-м моторизованим полком. Влітку та восени 1943 року бився в районі Білгорода і Харкова. З 1 травня 1944 року — начальник відділу моторизованих частин в інспекції танкових військ. 28 лютого 1945 року призначений командиром танкової дивізії «Сілезія», яка формувалася, проте частина так і не була створена, і 25 березня її особовий склад був влитий у 18-у моторизовану дивізію. В 1956 році вступив в бундесвер. 25 лютого 1960 вийшов у відставку.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.