Ерогенні зони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ерогенні зони (від грец. ἔρως — ерос — «любов» та англ. -genous «виробляти», що від грец. γενής — генес «народжений») — найчутливіші ділянки тіла людини, вплив на які викликає сексуальне збудження і може привести до оргазму. У кожної людини є свої індивідуальні ерогенні зони. Чутливість ерогенних зон може мінятися.

Вплив на ерогенні зони може називатися торканням, стимуляцією, подразненням, дражнінням, еротичними пестощами тощо.

На думку багатьох сексологів[1], в ерогенних зонах, крім звичайних нервових закінчень існують і специфічні — рецептори статевої чутливості (генітальні тільця), які реагують на дотик.

Ерогенні зони у жінок[ред.ред. код]

Ерогенні зони жінки

Співвідношення найважливіших ерогенних зон жінок за даними сексологів[1], приблизно таке: на першому місці — клітор, на другому — шийка матки та стінки піхви і на третьому — соски грудей.

  1. Клітор. Загальновизнана головна ерогенна зона жінки. Як правило, словом «клітор» називають лише видиму його невелику частину, розташовану у верхній третині простору між зовнішніми статевими губами. Однак більша частина клітора, як підводна частина айсберга, прихована від очей в товщі тканин. Тіло клітора роздвоюється на дві ніжки, які проходять в підставі малих статевих губ, тут же зосереджена велика кількість нервових закінчень. За статистикою, понад 50% всіх жінок називають як свою головну ерогенну зону саме клітор.
  2. Малі статеві губи. Друга за значущістю ерогенна зона жінки. Часто малі статеві губи називають «чутливою антеною клітора», позаяк анатомічно вони безпосередньо пов'язані як з головкою клітора, так і з каптуром клітора, а ніжки клітора проходять через підстави малих губ. Як правило, іннервація малих статевих губ у жінок дуже індивідуальна, від надзвичайно високої до незначної. З цієї причини оцінки ерогенності малих губ різняться: від незначної до дуже значної. При цьому до 15-20% жінок називають малі статеві губи головною ерогенною зоною.[2]
  3. Піхва. Анатомічно піхву жінки, що є також частиною родових шляхів, майже позбавлено тих нервових закінчень, які забезпечують ерогенність малих губ і клітора. Це цілком доцільно: зайва чутливість піхви зробила б пологи винятково болісними. Тим не менш, багато жінок повідомляють про високу чутливість піхви на збуджувальні стимули. Як правило, при мастурбації та сексі стимуляція піхви побічно та опосередковано викликає реакцію клітора, наприклад, через зону, що лежить анатомічно безпосередньо «під» клітором (точка G), або через натяг малих статевих губ. Тим не менше це сприймається саме як відчуття всередині або поблизу входу в піхву і з цієї причини вагінальна ерогенна зона є загальновизнаною.
  4. Соски. Жіночі груди, особливо соски і навколососкові кола — ареоли, також є однією з основних ерогенних зон жінки. Існує стійкий рефлекс прямого взаємозв'язку між рівнем збудження соскових зон і загальним рівнем сексуального збудження жінки. Існує також свого роду «ерекція» сосків у фазі збудження внаслідок підвищення тонусу в цій зоні.
  5. Додаткові ерогенні зони. До них належать: губи особи, шия, поверхня шкіри, стопи, внутрішні сторони стегон, лобок, задній прохід і т. д. Розташування додаткових ерогенних зон індивідуально. Чутливість зон може мінятися в залежності від обставин (настрій, самопочуття, втома тощо). З віком одні зони можуть ставати чутливішими, а інші — втрачати чутливість.

Ерогенні зони у чоловіків[ред.ред. код]

  1. Голівка статевого члена. Є основною та головною ерогенною зоною чоловіків. Відрізняється винятково високою іннервацією.
  2. Стовбур статевого члена. Значно поступається за ступенем чутливості голівці статевого члена, однак при певній техніці погладжування, стовбур статевого члена, особливо в ділянці його основи, також є зоною з ерогенною чутливістю.
  3. Додаткові ерогенні зони. Відрізняються великою різноманітністю і індивідуальним, часто унікальним для кожного індивідуума, розташуванням.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]