Ерозійний стовп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерозійний стовп у Туреччині.

Ерозійний стовп (зустрічаються також назви скелястий навіс, чарівний димар, земляна піраміда) — високі, тонкі «шпильки» скель, що виступають з нижніх шарів аридних басейнів водойм або бедлендів. Ерозійні стовпи складаються з відносно м'якої породи, «увінчаної» важким і міцним каменем у верхній частині кожного «стовпа». Вони, як правило, формуються в межах формацій осадових гірських і вулканічних порід.

Подібні «стовпи» розташовуються зазвичай в пустелях сухих і жарких областей Землі. Основна їх відмінність від пінаклів і «шпилів» в тому, що «стовпи» мають змінну товщину й іноді описуються як «подібні до тотемних стовпів». «Шпиль», на відміну від «стовпа», виглядає «гладшим» і має одноріднішу товщину, яка знижується від низу до верху.

Висота «стовпів» варіюється від зросту дорослої людини до висоти десятиповерхової будівлі. Їхні форми зумовлені чергуванням ерозії м'яких і твердих шарів породи. Відмінність кольорів «стовпів» по усій їх висоті пояснюється відмінністю мінералів, що залягають в них.

Розташування[ред. | ред. код]

MoabHoodoo.JPG

Ерозійні стовпи зазвичай зустрічаються на плато Колорадо і в районі неродючих земель в Північній Америці. Хоча ерозійні стовпи розкидані по усіх цих регіонах, у всьому іншому світі їх не так багато, як в північній частині національного парку Брайс-каньйон, розташованого в штаті Юта.

Ерозійні стовпи є туристичною пам'яткою у Каппадокії, Туреччина, де в товщі цих утворень вирізані житла. Ці скельні утворення були зображені на зворотній стороні нових турецьких банкнот 50 лір 2005—2009 рр.[1][2][3]

У Франції такі «стовпи» називають «пані із зачісками»(фр. demoiselles coiffées). Більшість з них знаходяться у департаменті Альпи Верхнього Провансу[4][5].

У Сербії, в гірському районі, відомому як Місто Диявола, є 202 ерозійні стовпи. Місцеві жителі цей район називають «земля пірамід». З 1959 року Місто Диявола було узяте під охорону державою. Він також був кандидатом конкурсу Сім нових чудес природи[6].

Незвичайним явищем є ерозійні стовпи на північному узбережжі Тайваню. Стовпи, що знаходяться там, мають вулканічне походження і виникли на дні моря в епоху міоцена[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Central Bank of the Republic of Turkey. Архів оригіналу за 2012-09-09. Процитовано 2009-04-20. 
  2. Banknote Museum : 8. Emission Group - Fifty New Turkish Lira - I. Series. Архів оригіналу за 2012-09-09. Процитовано 2009-04-20. 
  3. org/6AYTj7LYi Announcement on the Withdrawal of E8 New Turkish Lira Banknotes from Circulation. 2007-05-08. Архів tr/yeni/mevzuat/EMISYON/KARARTEBLIGVEGENELGELER/duyuruytl-ing.htm оригіналу за 2012-09-09. Процитовано 2009-04-20. 
  4. Haug, Émile (1907). Traité de géologie 1. Librairie Armand Colin. с. 386. 
  5. Godefroy, René (1940). Coiffées Pontis&dq=Demoiselles Coiffées Pontis La nature alpine: exposé de géographie physique. B. Arthaud. с. 121. 
  6. New7Wonders: Đavolja Varoš, Rock Formation. Архів оригіналу за 15 липень 2009. Процитовано 22 травень 2017. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 22 травня 2017. 

Література[ред. | ред. код]

  • DeCourten, Frank. 1994. Shadows of Time, the Geology of Bryce Canyon National Park. Bryce Canyon Natural History Association.
  • Kiver, Eugene P., Harris, David V. 1999. Geology of U.S. Parklands 5th ed. John Wiley & Sons, Inc. 522—528.
  • Sprinkel, Douglas A., Chidsey, Thomas C. Jr., Anderson, Paul B. 2000. Geology of Utah's Parks and Monuments. Publishers Press : 37-59

Посилання[ред. | ред. код]