Ерта Паскаль Труійо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерта Паскаль Труійо
фр. Ertha Pascal-Trouillot
Ерта Паскаль Труійо
Прапор
в. о. Президента Гаїті
13 березня 1990 — 7 лютого 1991 року
Попередник: Ерар Абрахам
Наступник: Жан-Бертран Аристид
 
Партія: незалежний політик
Освіта: University of Haiti[d]
Народження: 13 серпня 1943(1943-08-13) (75 років)
Порт-о-Пренс, Гаїті
Чоловік: Ернст Труійо

Медіафайли у Вікісховищі?

Ерта Паскаль Труійо (нар. 13 серпня 1943) — гаїтянська політична діячка, тимчасовий президент Гаїті упродовж 11 місяців у 1990—1991 роках. Стала першою жінкою в історії держави, яка зайняла цю посаду.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Її батько, Тімоль, був металургом та помер, коли вона була ще молодою. Її мати, Луїза, була швачкою та вишивальницею. Ерта була дев'ятою з десятьох дітей у родині. Коли їй виповнилось 10 років, вона разом з одним із братів поїхала навчатись до ліцею Франсуа Дювальє, де й зустріла свого майбутнього чоловіка, Ернста Труійо, який був на 21 рік за неї старший. 1971 року здобула ступінь доктора права, ставши першою жінкою-правником у країні.[1] З 1975 до 1988 року займала різні посади в гаїтянських федеральних судах, поки не стала першою жінкою-суддею Верховного суду.[2]

На посту президента[ред. | ред. код]

Паскаль Труійо займала посаду голови Верховного суду, коли в результаті повстання проти уряду Проспера Авріля її було призначено на пост глави держави. Владу в країні їй добровільно передав генерал Ерар Абрахам, який обіймав посаду президента упродовж трьох днів. Як тимчасового президента її завдання полягало в координуванні процесу переходу до демократичного правління в країні. Вона спостерігала за першими по-справжньому вільними виборами, що відбулись 16 грудня 1990 року. Перемогу у виборах здобув Жан-Бертран Аристид, набравши 67 % голосів виборців.

6 січня 1991 року стався переворот, який очолив Роже Лафонтан, лідер тонтон-макутів часів правління Жана-Клода Дювальє. Він захопив Ерту Труійо та проголосив себе президентом. Після виходу на вулиці великої кількості прихильників Аристида Лафонтан спробував оголосити в країні воєнний стан, проте армія його не підтримала.[3]

Після президентства[ред. | ред. код]

Аристид звинуватив Паскаль Труійо в співучасті у січневому перевороті. Її було звільнено наступного дня після втручання Сполучених Штатів. Влада США зажадала також, щоб було знято заборону на її виїзд з країни. Ерта невдовзі залишила країну, проте за рік повернулась на батьківщину. Нині працює над укладанням Біографічної енциклопедії Гаїті.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. E. L. Bute and H. J. P. Harmer, The Black Handbook: The People, History and Politics of Africa and the African Diaspora, London & Washington: Casssell, 1997, p. 51.
  2. Johnson, Anne Janette, «Ertha Pascal-Trouillot.» Answers.com, March 1992. 30 April 2008.
  3. Collins, Edward Jr.; Cole, Timothy M. (996), «Regime Legitimation in Instances of Coup-Caused Governments-in-Exile: The Cases of Presidents Makarios and Aristide», Journal of International Law & Practice 5(2), p. 220.
  4. «Profil d'Ertha Pascal-Trouillot», Haiti-Reference.com. 21 February 2008. 30 April 2008.