Еріванська губернія
Очікує на перевірку
| Еріванська губернія | |
|---|---|
 | |
 Герб | |
.svg) | |
| Тип | губернія Російської імперіїd  |
| Столиця | Єреван |
| Площа | 26 433 965 840 квадратний метр |
| Історія | |
| • Створено | 9 червня 1849 |
| • Розпущено | 29 листопада 1920[1] |
| Входила до складу | Кавказьке намісництво Кавказьке намісництво |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка і .svg){kind=small} Демократична Республіка Вірменія |
Ериванська губернія — адміністративна одиниця Російської імперії в 1849—1917 із центром у місті Єреван. Була утворена іменним указом, виданим Сенату 9 червня 1849, з територій, що входили до складу Вірменської області.
З 1872 губернія складалась із 7 повітів, 110 волостей, 5 міст і 1 283 інших поселень. Найважливішими населеними пунктами, окрім Ерівані, були Александрополь, Нахічевань, Ново-Баязет, Ордубад і Ечміадзін.
| Повіт | вірмени | азербайджанці | курди | росіяни | ассирійці |
|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 53,2 % | 37,8 % | 6,0 % | 1,6 % | … |
| Олександропольський | 85,5 % | 4,7 % | 3,0 % | 3,4 % | … |
| Нахічеванський | 34,4 % | 63,7 % | … | … | … |
| Новобаязетський | 66,3 % | 28,3 % | 2,4 % | 2,2 % | … |
| Сурмалінський | 30,4 % | 46,5 % | 21,4 % | … | … |
| Шаруро-Даралагезький | 27,1 % | 67,4 % | 4,9 % | … | … |
| Еріванський | 38,5 % | 51,4 % | 5,4 % | 2,0 % | 1,5 % |
| Ечміадзінський | 62,4 % | 29,0 % | 7,8 % | … | … |
На початку XX століття до складу губернії входило 7 повітів:
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення[3] (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Олександропольський | Александрополь (30 616 чол.) | 3 303,7 | 165 503 |
| 2 | Нахічеванський | Нахічевань (8 790 чол.) | 3 858,8 | 100 771 |
| 3 | Новобаязетський | Ново-Баязет (8 486 чол.) | 4 156,8 | 122 573 |
| 4 | Сурмалінський | с. Игдир (4 680 чол.) | 3 241,0 | 89 055 |
| 5 | Шаруро-Даралагезький[4] | с. Баш-Норашен (867 чол.) | 2 611,8 | 76 538 |
| 6 | Еріванський | Єреван (29 006 чол.) | 2 664,2 | 150 879 |
| 7 | Ечміадзінський | Ечміадзін (5 267 чол.) | 3 390,1 | 124 237 |
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін перебування на посаді |
|---|---|---|
| Іван Назоров | генерал-майор | 1849—1859
|
| Михайло Астаф'єв | генерал-майор | 1860—1866
|
| Михайло Рославлєв | генерал-майор | 1867—1880
|
| Михайло Шаликов | генерал-лейтенант | 22.03.1880—22.12.1890
|
| Олександр Фрезе | генерал-лейтенант | 02.02.1891—16.11.1895
|
| Володимир Тізенгаузен | граф, дійсний статський радник (таємний радник) | 20.02.1896—1916
|
| Аркадій Стрельбицький | надвірний радник (колезький радник) | 1916—1917
|
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін перебування на посаді |
|---|---|---|
| Никифор Блаватський | надвірний радник (статський радник) | 1849—1861
|
| Василь Дзюбенко | дійсний статський радник | 1861—1865
|
| Карл Бучен | дійсний статський радник | 1865—1873
|
| Валерій Чеховський | дійсний статський радник | 30.12.1873—02.09.1890
|
| Володимир Тізенгаузен | граф, дійсний статський радник | 29.11.1890—29.10.1892
|
| Михайло Накашидзе | князь, дійсний статський радник | 19.11.1892—15.04.1904
|
| Віктор Барановський | підполковник | 06.09.1904—1913
|
| Олексій Чегодаєв | князь, колезький радник | 1913—1914
|
| Аркадій Стрельбицький | надвірний радник | 1914—1916
|
- ↑ а б в Большая российская энциклопедия
- ↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 8 травня 2013.
- ↑ Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 8 травня 2013.
- ↑ Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Бібліотека Царське Село, книги з історії Еріванської губернії