Ерік Ахаріус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ахаріус Ерік
швед. Erik Acharius
Erik Acharius.jpg
Народився 18 жовтня 1757(1757-10-18)[1]
Gävle Heliga Trefaldighets[d], Швеція[2][1]
Помер 14 серпня 1819(1819-08-14)[2][3] (61 рік)
Вадстена
Громадянство Швеція Швеція
Діяльність ботанік, лікар, ліхенолог, міколог
Alma mater Упсальський університет, Лундський університет
Сфера інтересів Медицина, ботаніка
Науковий керівник Карл Лінней
Член Шведська королівська академія наук, Лондонське Ліннеївське товариство і Королівське фізіографічне товариство у Лунді[d]
Відомий завдяки: «батько ліхенології»
Нагороди
ввів термінологію щодо морфології лишайників

Ерік Ахаріус у Вікісховищі?
Ach. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Ерік Ахаріус.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).


Е́рік Аха́ріус (Erik Acharius; 10 жовтня 1757 — †14 серпня 1819) — шведський ботанік і медик, батько ліхенології.

Короткий життєпис та вклад у світову науку[ред. | ред. код]

Був останнім учнем Карла Ліннея в Упсалі. Працював лікарем у Шеноні1782) та Вадстені1789). Місцевість біля с. Вадстени на узбережжі озера Мьоляр він називав «країна лишайників». Праці Ахаріуса присвячені вивченню лишайників, він вважається засновником ліхенології. Ахаріус вперше виділив лишайники як самостійну групу і розробив їх класифікацію; в основу останньої було покладено особливості зовнішньої форми і плодових тіл. Ахаріус, починаючи з перших своїх робіт надавав великого значення структурі апотеціїв як діагностичних ознак. Багато з запропонованих Ахаріусом термінів застосовується й досі. За його науковою системою класифікації ранг лишайників був піднятий до рангу інших великих класів рослин.

Запропоновані терміни[ред. | ред. код]

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • «Lichenographiae Suecicae Prodromus», Linköping, (1798).
  • «Methodus qua omnes detectos lichenes ad genera redigere tentavit», Estocolmo, (1803). Hamburgo, (1805).
  • «Lichenografia universalia», Göttingen, (1810). — наведено 41 рід лишайників, які у свою чергу було поділено на підрозділи. В цілому в роботі було наведено 536 видів лишайників. Види вказувались із коротким стислим діагнозом, описом екології, місцезнаходження та синонімією.
  • «Synopsis Methodica Lichenum, sistens omnes hujus ordinis naturalis. . . .», Lund, (1814).

Джерела[ред. | ред. код]


  1. а б Gävle Heliga Trefaldighets kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, huvudserien, SE/HLA/1010056/C I/5 (1753-1769), bildid: C0031014_00088, sida 7
  2. а б в Erik Acharius — 1917.
  3. Vadstena kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker. Huvudserien, SE/VALA/00401/C I/4 (1780-1824), bildid: C0019504_00180, sida 334