Перейти до вмісту

Ерік Бетциґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ерік Бетциґ
англ. Robert Eric Betzig
Народився13 січня 1960(1960-01-13) (65 років)
Енн-Арбор, Мічиган, США США
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик, хімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКаліфорнійський технологічний інститут, Університет Корнелла
ГалузьМікроскопія
ЗакладHoward Hughes Medical Institute
Науковий ступіньдоктор філософії з фізикиd і доктор філософії
Науковий керівникМіхаель Ісааксон
ЧленствоНаціональна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриLaura L. Betzigd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зNa Jid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з хімії (2014)
Особ. сторінкаhhmi.org/scientists/eric-betzig Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ерік Бетциґ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ерік Бетциґ — (англ. Robert Eric Betzig, * 13 січня 1960, Енн-Арбор, Мічиган[2][3]) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року разом з Штефаном Геллем та Вільямом Мернером — за «розвиток флуоресцентної мікроскопії високого розділення».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ерік Бетциґ отримав ступінь бакалавра наук з фізики Каліфорнійського технологічного інституту у червні 1983 року. В університеті Корнелла він отримав ступінь магістра наук з загальної фізики у 1985 році де і захистив докторську роботу з загальної фізики у серпні 1988 року під керівництвом Міхаеля Ісааксона.

З 1988 по 1994 рік Ерік Бетциґ працював у лабораторії корпорації Белл, де об'єктом його досліджень була Оптична мікроскопія ближніх полів. Разом з Дітером Полем рахується засновником цієї галузі мікроскопії. З 1994 по 1996 роки був дослідником у своїй компанії NSOM Enterprises. Після цього повернувся на десять років у галузь машинобудування у компанію його сім'ї — Ann Arbor Machine Company (1996—2002). Ерік Бетциґ є власником New Millennium Research, та працював в ній дослідником з 2002 по 2005 роки.

З грудня 2005 року стає керівником дослідницької групи у Janelia Farm Research Campus медичного інституту Говарда Г'юза. У 2007 році Ерік Бетциґ разом із фірмою Карл Цайс АҐ(Carl Zeiss) отримав ексклюзивні права на впровадження процесу Фотоактивованої локалізаційної мікроскопії у флюоресцентній мікроскопії, який дозволяє спостереження структур клітин величиною 20 нм[4][5].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1992 — нагороджений премією Вільяма Макміллана.
  • 1993 — премія за ініціативи в галузі досліджень Національної академії наук.
  • 2014 — Нобелівська премія з хімії спільно з разом з Штефаном Геллем та Вільямом Мернером

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://mediatheque.lindau-nobel.org/laureates/betzig/cv
  2. ↑ Eric Betzig. [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] (PDF; 181 kB) Curriculum Vitae, Janelia Farm Research Campus, 2009
  3. ↑ Biosketches & Abstracts. Herbert D. Doan Nanotechnology Symposium, Monday, September 21, 2009 [Архівовано червень 3, 2012, у Wayback Machine.] (PDF; 77 kB) з Фото, ст. 3
  4. ↑ Hochauflösende Mikroskopie[недоступне посилання з квітня 2019]. Повідомлення Carl Zeiss Gruppe, 29. червня 2009
  5. ↑ Fluoreszenzmikroskopieverfahren ermöglicht Rekordauflösung bei Abbildung von Zellkomponenten[недоступне посилання з липня 2019]. photonic-net, 5. грудня 2007

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерік_Бетциґ&oldid=34898072