Ерік В'юйяр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік В'юйяр
Народився 4 травня 1968(1968-05-04)[1][2][…] (55 років)
Ліон[4]
Країна  Франція
Діяльність кінорежисер, сценарист, письменник, кіносценарист
Сфера роботи кіносценаристикаd[5], проза[5] і кінорежисураd[5]
Мова творів французька
Роки активності 1999 — тепер. час
Magnum opus The Order of the Dayd
Нагороди
CMNS: Ерік В'юйяр у Вікісховищі

Ері́к В'юйя́р, також Ері́к Війя́р (фр. Éric Vuillard, 4 травня 1968, Ліон) — французький письменник, сценарист, кінорежисер.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Ліоні під час Травневих заворушень 1968 року. Родина походила з Франш-Конте, неподалік від містечка Лонс-ле-Соньє. Ерік ріс у Ліоні, де відвідував різні школи, поки його батько не вирішив переїхати до покинутого гірського села. Ерік перервав навчання і вирушив у мандри Іспанією та Португалією, маючи намір продовжити свою мандрівку Африкою. Проте він повертається додому, закінчує гімназію і вступає до університету. Серед його викладачів був зокрема і філософ Жак Дерріда.

Дебютував новелою «Мисливець» (1999). Автор сценарію фільму Філіпа Гранріє «Нове життя» (2002). 2008 року зняв фільм «Матео Фальконе» за новелою Проспера Меріме. Привернув увагу публіки та критики історичним романом про завоювання Перу «Конкістадори» (2009).

2017 року був нагороджений Гонкурівською премією за книжку «Порядок денний»[6][7] У книжці «Порядок денний» автор описує події з історії Третього Рейху: зустріч Адольфа Гітлера 20 лютого 1933 року з представниками великої промисловості Німеччини, а також аншлюс Австрії, що відбувся в березні 1938 року.

Твори[ред. | ред. код]

  • Мисливець / «Le Chasseur», récit, Paris, Éditions Michalon, 1999 (новела)
  • Сирі дрова / «Bois vert», Paris, Éditions Léo Scheer, 2002 (вірші)
  • Тогу / «Tohu», Paris, Éditions Léo Scheer, 2005
  • Конкістадори / «Conquistadors», Paris, Éditions Léo Scheer, 2009 (історичний роман, Prix de l inaperçu)
  • Битва Заходу / «La Bataille d'Occident», Arles, Éditions Actes Sud, 2012 (оповідання, Prix Franz Hessel, нім. пер. 2014)
  • Конго / «Congo», Arles, Éditions Actes Sud, 2012 (повість)
  • Порядок денний / «L'ordre du jour», récit, Arles, Éditions Actes Sud, coll. «Un endroit où aller», 2017 (укр. переклад – видавництво Віват, 2019)
  • Війна бідних / La Guerre des pauvres, récit, Actes Sud, coll. " Un endroit où aller ", 2019, 72 pages (ISBN 978-2-330-10366-8)

Фільм[ред. | ред. код]

  • 2008: «Mateo Falcone»

Українські переклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Babelio — 2007.
  3. ↑ MAK
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #142262846 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в Czech National Authority Database
  6. ↑ Claire Devarrieux (6 novembre 2017). Eric Vuillard remporte le prix Goncourt (фр.). liberation.fr. Процитовано 6 novembre 2017..
  7. ↑ Raphaëlle Leyris (6 листопада 2017). Le prix Goncourt récompense Eric Vuillard pour « L’Ordre du jour » (фр.). Le Monde. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 6 листопада 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1903 — Но · 1904 — Фрап'є · 1905 — Фаррер · 1906 — Жером і Жан Таро · 1907 — Мозеллі · 1908 — де Міомандр · 1909 — пс. Маріус-Арі Леблон (Атена і Мерло) · 1910 — Перго · 1911 — де Шатобріан · 1912 — Савіньйон · 1913 — Ельдер · 1914 — Бертран · 1915 — Бенжамен · 1916 — Барбюс · 1917 — Малерб · 1918 — Дюамель · 1919 — Пруст · 1920 — Перошон · 1921 — Маран · 1922 — Беро · 1923 — Фабр · 1924 — Сандр · 1925 — Женевуа · 1926 — Деберлі · 1927 — Бедель · 1928 — Вейєр · 1929 — Арлан · 1930 — Фоконньє · 1931 — Фаяр · 1932 — Мазелін · 1933 — Мальро · 1934 — Версель · 1935 — Пейре · 1936 — ван дер Меерш · 1937 — Плісньє · 1938 — Труайя · 1939 — Еріа · 1940 — Амбрієр · 1941 — Пурра · 1942 — Бернар · 1943 — Гру · 1944 — Тріоле · 1945 — Борі · 1946 — Готьє · 1947 — Кюртіс · 1948 — Дрюон · 1949 — Робер Мерль · 1950 — Колен · 1951 — Грак · 1952 — Бек · 1953 — Гаскар · 1954 — де Бовуар · 1955 — Ікор · 1956 — Гарі · 1957 — Вайян · 1958 — Валдер · 1959 — Шварц-Барт · 1960 — Оріа · 1961 — Ко · 1962 — Ланґфю · 1963 — Лану · 1964 — Коншон · 1965 — Борель · 1966 — Шарль-Ру · 1967 — де Мандьярґ · 1968 — Клавель · 1969 — Марсо · 1970 — Турньє · 1971 — Лорен · 1972 — Карр'єр · 1973 — Шессе · 1974 — Лене · 1975 — Гарі (під псевдонімом Ажар) · 1976 — Гренвіль · 1977 — Декоен · 1978 — Модіано · 1979 — Майє · 1980 — Наварр · 1981 — Бодар · 1982 — Фернандес · 1983 — Трістан · 1984 — Дюрас · 1985 — Кеффелек · 1986 — Ост · 1987 — Бен Джеллун · 1988 — Орсенна · 1989 — Вотрен · 1990 — Руо · 1991 — Комбеско · 1992 — Шамуазо · 1993 — Маалуф · 1994 — Ван Ковелер · 1995 — Макін · 1996 — Роз · 1997 — Рамбо · 1998 — Констан · 1999 — Ешноз · 2000 — Шуль · 2001 — Рюфен · 2002 — Кіньяр · 2003 — Аметт · 2004 — Годе · 2005 — Веєрган · 2006 — Літтель · 2007 — Леруа · 2008 — Рагімі · 2009 — Ндіай · 2010 — Уельбек · 2011 — Женні · 2012 — Феррарі · 2013 — Леметр · 2014 — Сальвер · 2015 — Енар · 2016 — Слімані · 2017 — В'юйяр · 2018 — Матьє · 2019 — Дюбуа · 2020 — Ле Телльє · 2021 — Сарр · 2022 — Жіро · 2023 — Андреа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ерік_В%27юйяр&oldid=39244835