Ерік Геєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік Геєр
швед. Erik Gustaf Geijer
Erik Gustaf Geijer.jpg
Народився 12 січня 1783 року
Рансетер
Помер 23 квітня 1847 року
Стокгольм
Поховання Старий цвинтар Уппсали[d][1][2]
Громадянство Швеція
Діяльність поезія, публіцистика
Alma mater Уппсальський університет[3]
Володіє мовами шведська[4]
Заклад Уппсальський університет
Членство Шведська королівська академія наук, Шведська академія, Прусська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Geatish Society[d]
Magnum opus På nyårsdagen 1838[d][3] і Records of Sweden[d][3]
Посада депутат Риксдагу[d]
Діти Johanna Ulrika Agnes Geijer[d]
Автограф Erik gustaf geijer signature.jpg

Ерік Геєр (швед. Erik Gustaf Geijer; 12 січня 1783, Рансетер — 23 квітня 1847 , Стокгольм) — шведський поет, історик, публіцист, композитор і педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерік Геєр народився 12 січня 1783 року Навчався в Уппсальському університеті від 1799 по 1806 рр. У 1810 році там же став читати лекції з історії. Від 1817 роук — професор. У 1804 році відбулось знайомство знайомство Еріка Геєра з відомим шведським поетом Есайасом Тегнером, згодом їх єднала нерозривна дружба. У 1811 Гейєр був одним з організаторів «Готського суспільства»(Götiska Förbundet), однієї з авторитетних літературних організацій Швеції. Він був одним з видатних діячів шведської культури XIX століття. Своїми роботами зробив вплив на розвиток філософії, історіографії і теології в країні. Дотримувався ліберальних політичних поглядів, був членом Риксдагу. Автор численних статей і монографій з історії, у тому числі фундаментального дослідження «Історія шведського народу».

Поезія[ред. | ред. код]

Як поет відомий поемами «Вікінги», «Останній співак» та іншими

Композитор[ред. | ред. код]

Гейєр ніколи не здобував музичної освіти, але він був добре відомий як композитор і збирач народної музичної творчості. Спільно з Арвідом Афцеліусом видав збірку шведських народних пісень (1816 р).

Музичні твори[ред. | ред. код]

У XIX столітті великою популярністю користувалися вокальні твори Гейєра, написані на власні слова. Менше відомі його інструментальні (фортепіанні і скрипкові) твори. Творчість Гейєра-композитора зазнала впливу zr класицистів (Моцарта і Бетховена), так і сучасних йому романтиків (Вебера, Мендельсона.

Камерные твори[ред. | ред. код]

  • Фортепіанний квінтет f-moll (1823)
  • Фортепіанний квартет e-moll (1825)
  • Фортепіанне тріо As-dur (1827)
  • Два струнних квартети (F-dur, B-dur; обидва — 1846)
  • Дві сонати для скрипки і фортепіано (g-moll, F-dur; обидві — 1819)
  • Соната для віолончелі і фортепіано (1838)

Твори для фортепіано[ред. | ред. код]

  • Дві сонати для фортепіано у чотири руки (Es-dur, f-moll; 1819—1820)
  • Соната g-moll (1810)
  • Фантазія (1810)
  • Дивертисмент (1824)

Вокальні твори[ред. | ред. код]

  • Чотири хори для чоловічих голосів
  • Понад 60 пісень для голосу і фортепіано

Вшанування[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Geijer, Erik GustafSvenskaGravar.
  • Erik Gustaf Geijer 1783–1847. Historiker, filosof, författare och tonsättare.Церква Швеції.
  • а б в Norberg E. Erik Gustaf Geijer — С. 10.
  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.