Ерік Геєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік Геєр
швед. Erik Gustaf Geijer
Erik Gustaf Geijer.jpg
Народився 12 січня 1783 року
Рансетер
Помер 23 квітня 1847 року
Стокгольм
Поховання Старий цвинтар Уппсалиd[1][2]
Громадянство Швеція
Діяльність поезія, публіцистика
Alma mater Уппсальський університет[3]
Знання мов шведська[4]
Заклад Уппсальський університет[3]
Членство Шведська королівська академія наук, Шведська академія, Прусська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Geatish Societyd
Magnum opus På nyårsdagen 1838d[3] і Records of Swedend[3]
Посада Member of the Riksdag of the Estatesd і seat 14 of the Swedish Academyd
Батько Bengt Gustaf Geijerd
Мати Ulrica Magdalena Geislerd
У шлюбі з Anna Lisa Geijerd
Діти Johanna Ulrika Agnes Geijerd
Автограф Erik gustaf geijer signature.jpg
Сайт geijer.com

Ерік Геєр (швед. Erik Gustaf Geijer; 12 січня 1783, Рансетер, Швеція — 23 квітня 1847, Стокгольм, Швеція) — шведський поет, історик, публіцист, композитор і педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Ерік Геєр народився 12 січня 1783 року Навчався в Уппсальському університеті від 1799 по 1806 рр. У 1810 році там же став читати лекції з історії на посаді доцента. Від 1817 року — професор. У 1804 році відбулось знайомство знайомство Еріка Геєра з відомим шведським поетом Есаясом Теґнером, згодом їх єднала нерозривна дружба. У 1811 Геєр був одним з організаторів «Готського союзу» (Götiska Förbundet), однієї з авторитетних літературних організацій Швеції. У 1824 році став членом Шведської академії.[5] Протягом 1822, 1830, 1836 та 1843—1844 був ректором Уппсальського унівеверситету. У 1835 році став членом Шведської королівської академії наук.[6] Він був одним з видатних діячів шведської культури XIX століття. Своїми роботами вплинув на розвиток філософії, історіографії і теології в країні. Дотримувався ліберальних політичних поглядів, був членом Риксдагу. Посприяв скасуванню рабства у тогочасній шведській колонії Сен-Бартельмі.[7]

Автор численних статей і монографій з історії, у тому числі фундаментального дослідження, своєї головної праці в трьох томах «Історія шведського народу», яке побачило світ у 1836 році. У цій праці критикував дієву роль шведської аристократії, що призвело до суперечки з Андерсом Фрікселлем.[8]

Поезія[ред. | ред. код]

Як поет відомий поемами «Вікінги», «Останній співак» та іншими.

Композитор[ред. | ред. код]

Геєр ніколи не здобував музичної освіти, але він був добре відомий як композитор і збирач народної музичної творчості. Спільно з Арвідом Афцеліусом у 1816 році видав чотиритомну збірку «Шведські народні пісні» (Svenska folkvisor).

Музичні твори[ред. | ред. код]

У XIX столітті великою популярністю користувалися вокальні твори Геєра, написані ним на власні слова. Менш відомі його інструментальні (фортепіанні і скрипкові) твори. Творчість Геєра-композитора зазнала впливу як класиків (Моцарта і Бетховена), так і сучасних йому романтиків (Вебера, Мендельсона і Шумана)

Камерні твори[ред. | ред. код]

  • Фортепіанний квінтет f-moll (1823)
  • Фортепіанний квартет e-moll (1825)
  • Фортепіанне тріо As-dur (1827)
  • Два струнних квартети (F-dur, B-dur; обидва — 1846)
  • Дві сонати для скрипки і фортепіано (g-moll, F-dur; обидві — 1819)
  • Соната для віолончелі і фортепіано (1838)

Твори для фортепіано[ред. | ред. код]

  • Дві сонати для фортепіано у чотири руки (Es-dur, f-moll; 1819—1820)
  • Соната g-moll (1810)
  • Фантазія (1810)
  • Дивертисмент (1824)

Вокальні твори[ред. | ред. код]

  • Чотири хори для чоловічих голосів
  • Понад 60 пісень для голосу і фортепіано

Інше[ред. | ред. код]

Вшанування[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Офіційний сайт, присвячений Геєру(швед.)
  • Біографія Геєра(швед.)
  • Форстен Г. В. Гейер, Эрик Густав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
  • Гейер, Эрик Густав — статья из Большой советской энциклопедии. А. А. Мацевич.


Примітки[ред. | ред. код]