Ерік Лендер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік Лендер
Ерік Лендер
Ерік Лендер
2021
11-й директор Управління з питань науки та технологій
2 червня 2021 — 18 лютого 2022
Президент Джо Байден
Попередник Келвін Дрогмаєр[en]
Наступник Алондра Нільсон[en]
Радник Президента США з питань науки
25 січня 2021 — 18 лютого 2022
Президент Джо Байден
Попередник Кей Койзумі[en] (в. о.)
Наступник Френсіс Коллінз (в. о.)
Народився 3 лютого 1957(1957-02-03) (67 років)
Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Відомий як математик, біотехнолог, економіст, епідеміолог, викладач університету, біолог
Місце роботи Гарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут
Країна США
Alma mater Університет Оксфорда, Принстонський університет і Середня школа Стайвесантd
Нагороди

Премія за прорив у науках про життя (2013)

стипендія МакАртура

премія Гарві (2012)

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2002)

Albany Medical Center Prized (2010)

Dickson Prize in Medicined (1997)

медаль Макса Дельбрюкаd (2001)

Гіббсівська лекція (2004)

Премія Дена Девідаd (2012)

почесний доктор Тель-Авівського університетуd

honorary doctorate from Columbia Universityd

Robert J. and Claire Pasarow Foundation Award for Distinguished Contributions to Cancer Researchd (1997)

Fellow of the AACR Academyd (2016)

стипендія Родса

медаль Менделяd (2012)

J. Allyn Taylor International Prize in Medicined (2001)

honorary doctorate of Lund Universityd

почесний доктор Католицького університету Лувенаd (2017)

Fellow of the New York Academy of Medicined

Newcomb Cleveland Prized

AAAS Philip Hauge Abelson Prized

Thomson Reuters Citation Laureates (2002)

AACR Award for Outstanding Achievement in Cancer Researchd

broadinstitute.org/bios/eric-s-lander

Ерік Лендер (англ. Eric Lander; нар. 3 лютого 1957(19570203), Бруклін, Нью-Йорк) — американський математик і генетик, професор MIT. 11-й директор Управління з питань науки та технологій з 25 січня 2021 до 18 лютого 2022 року та радник президента з питань науки з 2 червня 2021 до 18 лютого 2022 року[1][2][3]. Пішов у відставку з обох посад після звинувачень у жорстокому поводженні з підлеглими[4][5][6]. Його праці присвячені здебільшого біоінформатиці, геноміці та генетиці.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Принстонський університет (бакалавр, 1978). Ступінь доктора філософії отримав в Оксфордському університеті 1980 року. З 1986 року працює в Массачусетському технологічному інституті.

З другої половини 1980-х років займається дешифруванням геному людини разом з Девідом Ботштейном і застосуванням її результатів в медицині. Один з керівників проєкту геному людини. Його група секвенувала третину геному людини.

Також важливим результатом досліджень є молекулярна таксономія ракових захворювань[7][8].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Почесний доктор Колумбійського університету, Лундського університету, University of Massachusetts Lowell[en], Icahn School of Medicine at Mount Sinai[en], Тель-Авівського університету[16]

Доробок[ред. | ред. код]

  • Symmetric designs - an algebraic approach. Cambridge University Press, Cambridge [u. a.] 1983, ISBN 0-521-28693-X
  • Herausgeber mit Michael S. Waterman: Calculating the secrets of life. Applications of the mathematical sciences in molecular biology. National Academy Press, Washington, DC 1995, ISBN 0-309-04886-9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Biden picks geneticist as science adviser, elevates position to Cabinet. PBS NewsHour. 15 січня 2021. Архів оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  2. Eric Lander is brilliant, connected, and controversial. Now Joe Biden wants him to ‘reinvigorate’ American science. State. 1 лютого 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 29 березня 2021.
  3. Eric Lander Confirmed to Lead Science, Technology Policy Office. executivegov. com (англійською) . 1 червня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  4. Biden’s top science adviser, Eric Lander, resigns amid reports of bullying. Politico (англійською) . 7 лютого 2022. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  5. Eric Lander: Biden’s science adviser quits after being named as bully. Independent (англійською) . 8 лютого 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  6. Eric Lander quits as Biden’s top science adviser after bullying investigation. The Guardian (англійською) . 8 лютого 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  7. http://scholar.google.com/scholar?q=eric+lander [Архівовано 7 січня 2016 у Wayback Machine.] Eric Lander in Google Scholar
  8. Golub, T. R.; Slonim, D.; Tamayo, P.; Huard, C.; Gaasenbeek, M.; Mesirov, J.; Coller, H.; Loh, M.; Downing, J.; Caligiuri, M. A.; Bloomfield, C. D.; Lander, E. S. Molecular Classification of Cancer: Class Discovery and Class Prediction by Gene Expression Monitoring : [англ.] // Science : journal. — 1999. — Vol. 286, № 5439. — С. 531—537. — DOI:10.1126/science.286.5439.531. — PMID 10521349.
  9. Eric Lander — MacArthur Foundation. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 19 серпня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Golden Plate Awardees of the American Academy of Achievement. www.achievement.org. American Academy of Achievement. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 18 березня 2022.
  12. Лауреати 2013 року на офіційному сайті премії. [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  13. Eric Lander, mathematician and geneticist. UCLouvain. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  14. William Allan Award. ASHG. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 14 грудня 2018.
  15. Resignations and Assignments, 25.05.2020 (Пресреліз). Holy See Press Office. 25 травня 2020. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 25 травня 2020.
  16. Eric Lander. Laureates 2012 - 2012 Future - Genome Research. [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] bei der Dan David Foundation (dandavidprize.org); abgerufen am 23. Januar 2016

Посилання[ред. | ред. код]