Ерік (ярл Норвегії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерік Гаконсон
Eirikrs men board the long serpent.jpg
Ярл Ерік та його вояки захоплюють «Великого Змія»
Народився бл. 957
Помер бл.1024
Нортумбрія, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Raven Banner.svg Kingdom of Norway (872–1397)d
Національність норман
Діяльність мандрівник-дослідник
Титул ярл Норвегії
Посада регент
Термін 1000—1012 роки
Попередник Олаф I
Наступник Олаф II
Конфесія католицтво
Рід рід Ладе
Батько Гакон Сіґурдсон
Брати, сестри  • Свен, Bergljot Haakonsdatterd і Aud Haakonsdottir of Laded
У шлюбі з Гида Свендоттір
Діти 1 син

Ерік Гаконсон (*Eiríkr Hákonarson, бл. 957 — бл.1024) — ярл Норвегії у 10001012 роках, ерл Нортумбрії у 10161024 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Походив з роду Ладе Старший син Гакона Сіґурдсона, ярла і фактичного правителя Норвегії. Мати Еріка була жінкою простого походження (напевне з бондів), а тому Гакон не виховує сина сам, а доручив цю справу своєму другові Торлейву Мудрому.

Ерік був вельми норовливим юнаків. Доволі рано став вести життя морського вікінга, беручи участь у набігах. Коли йому було 11 або 12 років, він разом з Торлейвом поставив свій драккар в бухті поруч з кораблем батька. Скопті, найближчий друг Гакона, обурився, а ярл підтримав його. Ерік був змушений підкоритися, але затаїв образу. Наступної зими він розшукав Скопті в морі й убив.

Після вбивства Ерік близько 971 року втік до Данії до Гаральда Синьозубого, королю Данії та Норвегії. Гааральд віддав йому у володіння Ромеріке і Вінгульмарк. А втім, незабаром Ерік замирився з батьком. Разом з ним у 972—973 роках боровся проти вторгнення до Ютландії Оттона I, імператора Священної Римської імперії

У 986 році вони разом брав участь у битві при Хьйoрунгавагре (Хеді), де завдано поразки війську Свена I короля Данії. При цьому Ерік особисто командував загоном з 60 драккарів.

Морські походи[ред. | ред. код]

Походи і битви Еріка Гаконсона в Скандинавії і Балтиці

Після загибелі батька у 995 році владу в Норвегії захопив Олаф Трюггвасон. Ерік втік до Швеції до Улофа III. За допомогою останнього замирився зі Свеном I і одружився з його донькою Гиді. Зі Швеції Ерік здійснював походи на схід: у 997 році він спалив Ладогу, згодом розграбував західне узбережжя Естонії і острів Сааремаа.

Згодом приєднався до дансько-шведської коаліції, спрямована проти Олафа I. У вересні 1000 року, коли останній повертався з походу проти Рюгену на 11 кораблях, союзники зустріли його біля острова Сволдер зі значним флотом. Незважаючи на це, Олаф I прийняв бій. Спочатку удача сприяла йому, але після того як в бій вступив Ерік, ситуація змінилася. В результаті король Норвегії зазнав поразки. Він останнім залишив борт свого корабля «Великий Змій» і потонув в морі. Головний трофей битви — Великий Змій — отримав Ерік.

Ярл Норвегії[ред. | ред. код]

Розподіл Норвегії після битви поблизу Свольдера.
   Територія під управлінням Еріка Гаконсона
   Територія під управлінням Свена Гаконсона
   Територія під безпосереднім управлінням Свена I

Після цього Ейрік і його брат Свен стали правити Норвегією від імені Свена I. За хроністами, Ерік з братом добре панував, підтримуючи мир і сприяючи загальному добробуту. Ерік і Свеном хрестився, але нікому не нав'язував християнства. У 1012 році перебрався до двору короля Данії.

Ерл Нортумбрії[ред. | ред. код]

У 1015 році Кнуд, король Данії, зібрався знову завойовувати Англію, і покликав з собою Еріка. Ейрік залишив замість себе в Норвегії брата Свена і 17-річного сина Гакона.

Восени дансько-норвезький флот висадився в Сендвічі на узбережжі Англії. Принц Едмунд і окремі англійські елдормени намагалися чинити опір. За деякими відомостями, Ерік особисто керував облогою Лондона в 1016 році. Військам короля Кнуда сприяв успіх, і до кінця 1016 року було підкорено усю Англію.

Кнуд став королем Англії, а своїх найближчих соратників зробив ерлами окремих її частин, зокрема Ерік гаконсон отримав Нортумбрію. Роки правління Ейріка в Нортумбрії пройшли на мирно: про них не збереглося жодних відомостей. Не було зафіксовано навіть сутичок з Шотландією і Стратклайдом.

1017 році виконав наказ короля щодо покарання Едрік, елдормена Мерсії, який зрадив Кнуда Великого. Остання згадка про Еріка відноситься до 1023 року. Невідома навіть точна дата його смерті. Норвезькі джерела повідомляють лише її причину — невдало виконане кровопускання.

Родина[ред. | ред. код]

  • Гакон, ярл Норвегії у 1012—1015 роках

Джерела[ред. | ред. код]

  • Driscoll, M. J. (editor) (1995). Ágrip af Nóregskonungasǫgum. Viking Society for Northern Research. ISBN 0-903521-27-X
  • Christiansen, Eric (2002). The Norsemen in the Viking Age. Blackwell Publishing. ISBN 0-631-21677-4
  • Oddr Snorrason (translated by Theodore M. Andersson) (2003). The Saga of Olaf Tryggvason. Cornell University Press. ISBN 0-8014-4149-8
  • Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 55. ISSN 0130-5247