Еріх Ауербах
Еріх Ауербах | |
---|---|
нім. Erich Auerbach ![]() | |
Народився | 9 листопада 1892[1][2][…] ![]() Берлін |
Помер | 13 жовтня 1957[1][2][…] (64 роки) ![]() Воллінгфорд , Коннектикут |
Країна | ![]() |
Національність | єврей |
Діяльність | мовознавець, бібліотекар, перекладач, викладач університету, літературний критик, письменник, романіст, історик літератури, comparative literature academic ![]() |
Alma mater | Гайдельберзький університет, Грайфсвальдський університет |
Галузь | романістика, історія літератури |
Заклад | Марбурзький університет Єльський університет Стамбульський університет Університет штату Пенсильванія ![]() |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | Erhard Lommatzschd ![]() |
Вчителі | Лео Шпітцер і Karl von Lilienthald ![]() |
Відомі учні | Фредрік Джеймісон |
Аспіранти, докторанти | Фредрік Джеймсон ![]() |
Відомий завдяки: | книга «Мімесис» (1946) |
Нагороди |
Еріх Ауербах (нім. Erich Auerbach , 9 листопада 1892 , Берлін — 13 жовтня 1957 , Воллінгфорд , Коннектикут) — німецький філолог, історик романських літератур, перекладач.
Народився 9 листопада 1892 року в Берліні в єврейській сім'ї. Вчився в Берліні, Фрайбурзі , Мюнхені . У 1913 отримав ступінь доктора права в Гайдельберзькому університеті . Брав участь у Першій світовій війні . Потім вирішив змінити професію, закінчив філологічний факультет Грайфсвальдського університету (1921). У 1923—1929 — службовець в Державній бібліотеці Пруссії в Берліні. Переклав Дж. Віко (1924). З 1929 викладав на філологічному факультеті Марбурзького університету . Після приходу нацистів до влади був у 1935 усунений від викладання. Емігрував до Туреччини, викладав у Стамбульському університеті. З 1947 жив і працював у США. Викладав в Пенсильванському університеті, у Принстоні, Єлі .

Головна книга Ауербаха «Мімесис» (1946), написана в Стамбулі, була перекладена в 1953 на англійську, а потім й інші мови, отримала широку популярність, справила великий вплив на теорію і практику інтерпретації літератури, культури, історії в гуманітарних дисциплінах і соціальних науках Заходу; зокрема, під впливом «Мімесиса» Карло Гінзбург розробив свій мікроісторичний метод. Книга Мімесис вплинула на таких науковців, як Джордж Стайнер , Едвард Саїд , Дж. Гартман , Фредрік Джеймісон та ін.
Ця книга нарисів про європейську літературу від Гомера до Вірджинії Вулф стала буквально класичною: вона досі входить до обов'язкового канону студій літературознавства, культурології й романістики. Варто зазначити, що проблема репрезентації «реальності» перебувала в центрі вже першої книги Ауербаха — його праці про Данте (1929); в цій же праці він поставив проблему публіки, структур читацького розуміння, які були розвинуті в наступних працях.
- Данте - поет земного світу / Dante als Dichter der iridischen Welt (1929)
- Віко і Гердер / Vico und Herder (1932)
- Французька публіка XVII століття / Das französische Publikum des 17. Jahrhunderts (1933)
- Романтизм і реалізм / Romantik und realismus (1933)
- Нові студії Данте / Neue Dantestudien (1944)
- Мімезис. Зображення дійсності в європейській літературі / Mimesis. Dargestellte Wirklichkeit in der abendländischen Literatur (1946)
- Вступ до романської філології / Introduction aux études de philologie romane (1949)
- Чотири дослідження з історії освіти у Франції / Vier Untersuchungen zur Geschichte der französischen Bildung (1951)
- Типологічні мотиви в середньовічній літературі / Typologische Motive in der mittelalterlichen Literatur (1953)
- Літературна мова і публіка в часи пізньої латинської античності й Середньовіччя / Literatursprache und Publikum in der lateinischen Spätantike und im Mittelalter (1958)
- Сцени з драми Європейської літератури / Scenes from the Drama of European Literature (1959)
- Збірник статей з романської філології / Gesammelte Aufsätze zur romanischen Philologie (1962)
- Еріх Ауербах. Мімезис. пер. з німецької Роман Осадчук. – Львів: Апріорі (анонс представника видавництва)[4]
- Green G. Literary criticism & the structures of history, Erich Auerbach & Leo Spitzer. Lincoln: University of Nebraska Press, 1982
- Giucci G. Erich Auerbach. Rio de Janeiro: Imago, 1994
- Lerer S. Literary history and the challenge of philology: the legacy of Erich Auerbach. Stanford: Stanford UP, 1996
- Wahrnehmen Lesen Deuten: Erich Auerbachs Lektüre der Moderne/ Walter Busch, Gerhart Pickerodt, Markus Bauer (Hrsg.). Frankfurt/Main: Klostermann, 1998
- Gumbrecht H.U. Vom Leben und Sterben der grossen Romanisten: Karl Vossler, Ernst Robert Curtius, Leo Spitzer, Erich Auerbach, Werner Krauss. München: Hanser, 2002
- Erich Auerbach: Geschichte und Aktualität eines europäischen Philologen/ Karlheinz Barck, Martin Treml (Hrsg.). Berlin: Kulterverlag Kadmos, 2007
- Біографія, бібліографія (нім.) [Архівовано 17 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Біографія (англ.)
- Програма симпозіуму, присвяченого Ауербаху, що проходив у Стамбулі (грудень 2007)
- «Мімезис» Еріха Ауербаха [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.] (укр.)
- Народились 9 листопада
- Народились 1892
- Померли 13 жовтня
- Померли 1957
- Науковці Марбурзького університету
- Викладачі Єльського університету
- Випускники Грайфсвальдського університету
- Німецькі літературознавці
- Медієвісти
- Літературознавці США
- Романісти
- Уродженці Берліна
- Німецькі перекладачі
- Німецькі літературні критики
- Німецькі бібліотекарі
- Стерлінгські професори
- Дослідники творчості Данте