Еріх Бахем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еріх Бахем
Erich Bachem
Еріх Бахем та Ханна Райч, 1938
Еріх Бахем та Ханна Райч, 1938
Народився 12 серпня 1906(1906-08-12)
Німецька імперія Німецька імперія, Мюльгайм-на-Рурі
Помер 25 березня 1960(1960-03-25) (53 роки)
Flag of Germany.svg ФРН, Мюльгайм-на-Рурі
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Національність німець
Діяльність інженер
Галузь авіабудування, транспортні засоби
Відомий завдяки: конструюванням літальних апаратів та трейлерів

Еріх Бахем (нім. Erich Bachem; 12 серпня 1906, Мюльгайм-на-Рурі, Німецька імперія — 25 березня 1960, Мюльгайм-на-Рурі, ФРН), німецький інженер та авіаційний конструктор, також розробляв житлові трейлери. Був піонером європейського караванінгу.

Біографія[ред.ред. код]

Еріх Бахем народився 12 серпня 1906 у місті Мюльгайм-на-Рурі, земля Північний Рейн-Вестфалія.

Конструктор[ред.ред. код]

Розробники Fi 256 V1. Зліва направо: Рейнгольд Мевес, Еріх Бахем, Герхард Фізелер; в літаку інженер Віллі Фідлер[de] (нім. Willy A. Fiedler)

У 1938, ґрунтуючись на знаннях аеродинаміки та власному конструкторському досвіді, розробив свій перший житловий фургон — «Aero-Sport», котрий був виготовлений на планерному заводі «Wolf Hirth» з клеєної фанери[1]. При організації виробництва сфокусував свою увагу на трьох основних якостях: надійності, звукоізоляції та аеродинаміці. Із 1933 до 1942 займав посаду технічного директора на фірмі Fieseler у німецькому містечку Кассель, а у 1938 очолив її відділ розвитку[2]. У 1935 Бахем бере участь в розробці багатоцільового Fieseler Fi 156. Разом з ним, творцями «Лелеки» були: керівник проекту Герхард Фізелер (нім. Gerhard Fieseler), начальник конструкторського бюро Райнгольд Мевес, Віктор Маугш (нім. Viktor Maugsch), Герман Вінтер (нім. Herman Winter)[3] та Зігурд Хернер (нім. Sigurd Hoerner), що відповідав за аеродинаміку[4]. У 1941 — 1942 розробив два проекти висотних винищувачів Fieseler Fi 166, котрі досягали більшої бойової стелі швидше ніж звичайні винищувачі. Перший варіант, був комбінацією ракети з літаком, на основі Messerschmitt Bf 109, з двома реактивними двигунами Jumo 004[<small>Вн.</small> 1]. Ракета повинна була підняти літак на висоту 12000 метрів, потім відділитися та повернутися на землю на парашуті. Другим проектом, був двомісним літак з ракетним двигуном, що використовувався не тільки при запуску, але й і в польоті. Обидві конструкції далі стадії проектування не пішли.

Bachem Ba 349[ред.ред. код]

Ba 349 у Фарнборо (Англія), 1946

10 лютого 1942 заснував «Bachem Werke GmbH» у Бад-Вальдзе. Компанія спочатку будувала запасні частини для поршневих авіадвигунів, а у серпні 1944, разом з німецьким конструктором ракетно-космічної техніки Вернером фон Брауном, виготовила перший пілотований ракетний перехоплювач вертикального зльоту, для атаки бомбардувальників  — Ba 349 Natter («Змія»). У вересні 1944 Bachem Werke GmbH отримала контракт на 15 експериментальних літаків. Єдиний пілотований випробувальний політ 1 березня 1945 завершився загибеллю тест-пілота Лотара Зібера (нім. Lothar Sieber; * 7 квітня 1922, Дрезден — † 1 березня 1945, Штеттен-ам-кальтен-Маркт). Часу на продовження льотних випробувань вже не було і, у підсумку, ракетний перехоплювач на озброєння не надійшов.

Повоєнний період[ред.ред. код]

Житловий трейлер «Eriba-Touring»

У 1948 Бахем, через Данію та Швецію, покинув Німеччину, щоб згодом оселитися в Аргентині. Припускають, що він хотів уникнути американських агентів, котрі планували доправити його до США з групою Вернера фон Брауна в рамках «Операції Скріпка»[2]. В Аргентині, серед іншого, він брав участь у проекті по будівництву заводу музичних інструментів.

У 1952 повернувся до Німеччини та оселився в Бад-Вальдзе, став технічним директором в компанії свого батька Генріха Вільгельма Шварца — «Ruhrthaler Maschinenfabrik Schwarz & Dyckerhoff GmbH», в Мюльгаймі. Там він розробив сучасний корпус шахтного локомотиву Ruhrthaler Vollsicht та інші частини устаткування гірської промисловості, а також магістральні тепловози. З 1957 разом з Ервіном Хумером (нім. Erwin Hymer) розробляє житлові трейлери, що продаються під торговельною маркою «Hymer» — найуспішніший в Європі кемпінг для караванінгу. Бахем захоплювався туризмом і вже до війни мав свої власні проекти, тому був поставлений на чолі збутової мережі, що отримала назву «Eriba»[5]. Марка Eriba збереглася і сьогодні, але тепер уже як частина продукції великого концерну «Hymer». У Німеччині та в сусідніх з нею країнах існують клуби любителів Eriba-Hymer[1].

Останні роки[ред.ред. код]

Еріх Бахем помер 25 березня 1960 у Мюльгаймі-на-Рурі, а у 1978 там само, померла його дружина Еріка.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Бахем на тлі Ba 349
Searchtool.svg Трейлер «Eriba»
Searchtool.svg Логотип «Bachem Werke GmbH»

Виноски[ред.ред. код]

  1. Junkers Jumo 004 — перший крупносерійний реактивний двигун у світі, виготовлявся на заводах фірми «Junkers» її підрозділом з виробництва авіадвигунів — «Junkers Motorenbau GmbH». Всього, з лютого 1944 по березень 1945, було вироблено 6010 одиниць версій серії B1 і B2, з яких 4752 для літаків — в першу чергу для Messerschmitt Me 262 і Arado Ar 234 Blitz. Після Другої світової війни в закрите містечко ГАЗ-19, що під Куйбишевим, на завод №2 Мінавіапрому, було практично повністю вивезено обладнання заводів фірми «Юнкерс» з міст Дессау та Бернбург, разом з 1000 німецьких та австрійських авіаційних фахівців і розпочато, під маркою РД-10, виробництво реактивних двигунів

Примітки[ред.ред. код]

Джерела з інтернету та література[ред.ред. код]