Еріх Гіппке

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріх Гіппке
нім. Erich Hippke
Erich Hippke (Franconia Berlin).jpg
Еріх Гіппке в 1908 році.
Народився 7 березня 1888(1888-03-07)[1]
Прієкуле, Латвія
Помер 10 червня 1969(1969-06-10) (81 рік)
Бонн, ФРН
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність лікар
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Військове звання Генерал
Нагороди
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Галліполійська зірка
Медаль Червоного Хреста (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Кавалер Великого Хреста Савойського військового ордена
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
Кавалер ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Орден Святого Олафа (командор)
Order of Saint Sava Ribbon.PNG
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Почесний знак Німецького Червоного Хреста
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Бронзовий Іспанський Хрест
Імперський орден Ярма та Стріл

Еріх Гіппке (нім. Erich Hippke; 7 березня 1888, Прекус — 10 червня 1969, Бонн) — німецький хірург, генерал медичної служби люфтваффе. Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія[ред. | ред. код]

Син керівника лісового фонду Вільгельма Гіппке. 28 березня 1907 року поступив у Академію військової медицини імені імператора Вільгельма, яку закінчив у 1913 році. Учасник Першої світової війни, служив військовим хірургом в Галичині, Македонії та Османській імперії. Після війни продовжив службу в рейхсвері і був призначений у Берлінський інститут гігієни. Після створення вермахту в квітні 1935 року Гіппке був призначений у медичну службу люфтваффе. З 1937 до кінця грудня 1943 року — інспектор медичної служби люфтваффе.

В 1941 році під керівництвом Гіппке в концтаборі Дахау розпочались досліди на в'язнях з метою перевірки впливу високого атмосферного тиску на організм, які завершились в березні 1942 року. Після завершення дослідів Гіппке уклав звіт про результати досліджень і вручив його обергруппенфюреру СС Карлу Вольфу. В лютому 1943 року Генріх Гіммлер висловив подяку Гіппке за проведені досліди. 30 вересня 1944 року, після 9 місяців перебування в резерві, Гіппке вийшов на пенсію.

Наступник Гіппке на посаді інспектора медичної служби люфтваффе Оскар Шредер був підсудним на Нюрнберзькому процесі над лікарями, при цьому Гіппке не були висунуті обвинувачення, оскільки місце його перебування було невідомим. Коли його заарештували в грудні 1946 року, він працював лікарем в Гамбурзі. Виступив свідком на Нюрнберзькому процесі у справі Ергарда Мільха, після чого був відпущений без висування звинувачень. До 1962 року працював лікарем у Берліні. Був консультантом під час відновлення медичної служби люфтваффе.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ulrich-Dieter Oppitz, Thure von Uexküll: Medizinverbrechen vor Gericht: das Urteil im Nürnberger Ärzteprozess gegen Karl Brandt und andere sowie aus dem Prozess gegen Generalfeldmarschall Milch, Palm & Enke, 1999. ISBN 978-3-7896-0595-6.
  • Ernst Klee: Auschwitz, die NS-Medizin und ihre Opfer. 3. Auflage. Fischer, Frankfurt am Main 1997, ISBN 3-596-14906-1.
  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. Fischer, Frankfurt am Main 2005, ISBN 3-596-16048-0.
  • Alexander Mitscherlich, Fred Mielke: Wissenschaft ohne Menschlichkeit: Medizinische und eugenische Irrwege unter Diktatur, Bürokratie und Krieg.Schneider, Heidelberg 1949. Die gesamte Auflage wurde von den Ärztekammern aufgekauft. Neuauflage: Medizin ohne Menschlichkeit: Dokumente des Nürnberger Ärzteprozesses. Fischer, Heidelberg 1960. ISBN 3-596-22003-3.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання[ред. | ред. код]