Еріх Шульте Ментінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріх Шульте Ментінг
нім. Erich Schulte Mönting
Народився 28 серпня 1897(1897-08-28)
Везель, Німеччина
Помер 17 січня 1976(1976-01-17) (78 років)
Зост, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Еріх Шульте Ментінг (нім. Erich Schulte Mönting; 28 серпня 189717 січня 1976) — німецький військовий діяч, віце-адмірал крігсмаріне (1 квітня 1945). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія[ред. | ред. код]

3 січня 1916 року вступив на флот добровольцем. Учасник Першої світової війни. Служив на важких крейсерах «Фрейя», «Дерффінгер», «Зейдліц». Після закінчення війни залишений на флоті. З квітня 1922 року служив на міноносцях. З 26 лютого 1925 року — прапор-лейтенант штабу командувача ВМС в Північному морі. 5 січня 1926 року призначений військово-морським ад'ютантом рейхспрезидента Німеччини. З 29 липня 1926 по 22 вересня 1929 року — командир міноносця «Лухс». З 7 серпня 1933 року — ад'ютант Еріха Редера. 1 червня 1937 року призначений командиром навчального батальйону 3-й дивізії ескадрених міноносців. З 15 вересня 1937 року — командир ескадреного міноносця «Герман Шеман».

28 жовтня 1938 року переведений в штаб головнокомандувача ВМС і 5 січня 1939 року призначений його начальником. Штаб був органом зв'язку головнокомандувача і діяв за його особистими вказівками, здійснюючи зв'язок, а також контроль над різними підрозділами флоту. Один з найближчих співробітників Редера. З 15 березня 1944 року — командувач береговою обороною Лангедоку. 8 листопада 1944 року призначений командувачем-адміралом на Північному узбережжі Норвегії. 17 серпня 1945 року інтернований британською владою. У липні 1947 року звільнений.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]