Ескадрені міноносці типу «Сольдаті»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескадрені міноносці типу «Сольдаті»
Cacciatorpediniere della Classe Soldati
Італійський ескадрений міноносець «Карабінері» на поході. 1950-ті
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Попередній клас типу «Альфредо Оріані»
Наступний клас типу «Імпетуозо»[1]
Держава прапора Королівство Італія
Італія Італія
Належність Королівські ВМС Італії
ВМС Італії
Військово-морський флот СРСР
Військово-морські сили Франції
Корабельня Італія Cantiere navale fratelli Orlando
CNR Ancona
Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti
Odero-Terni-Orlando
Замовлено 19
Спущено на воду 17
Введено в експлуатацію 1938—1943
Переданий 5
Загибель 10
Бойовий досвід Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1850 тонн (стандартна)
2580 тонн (повна)
Довжина 106,7 м
Ширина 10,2 м
Висота 4,35 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Beluzzo
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 50 000 к. с.
Швидкість 34 вузли (63 км/год)
Дальність плавання 2200 миль (3540 км) на швидкості 20 вузлів
Екіпаж 215 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
64 міни
Зенітне озброєння 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935

Ескадрені міноносці типу «Сольдаті» (італ. Cacciatorpediniere della Classe Soldati) — клас військових кораблів з 17 ескадрених міноносців, що випускалися італійськими суднобудівельними компаніями з 1938 по 1943 роки. Ескадрені міноносці цього типу входили до складу Королівських ВМС Італії у часи Другої світової війни, а також ВМС Італії, Франції та СРСР у післявоєнний час. У морських боях та битвах втрачено 10 кораблів цього типу.

Ескадрені міноносці типу «Сольдаті» 1-ї серії[ред. | ред. код]

Корабель Виготовлювач Бортове позначення Закладено Спущено У строю Статус
«Альпіно» Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Анкона AP 2 травня 1937 18 вересня 1938 20 квітня 1939 19 квітня 1943 потоплений британською авіацією в бухті Ла-Спеція
«Артільєре» Odero-Terni-Orlando, Ліворно AR 15 лютого 1937 12 грудня 1937 14 листопада 1938 13 жовтня 1940 пошкоджений у бою біля мису Пассеро, наступного дня потоплений торпедою крейсера «Йорк»
«Аскарі» Odero-Terni-Orlando, Ліворно AI 11 грудня 1937 31 липня 1938 6 травня 1939 24 березня 1943 року затонув від отриманих пошкоджень при підриві на 3-х мінах, намагаючись врятувати людей з есмінця «Ланцеротто Малочелло», який підірвався північніше мису Бон у Тунісі
«Ав'єре» Odero-Terni-Orlando, Ліворно AV 16 січня 1937 року 19 вересня 1937 року 31 серпня 1938 року 17 грудня 1942 року потоплений торпедами британського підводного човна «Сплендід» на шляху з Неаполя до Бізерти
«Берсальєре» Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Палермо BG 21 квітня 1937 3 липня 1938 1 квітня 1939 7 січня 1943 затонув у результаті бомбардування союзною авіацією в порту Палермо
«Каміча Нера»[2] Odero-Terni-Orlando, Ліворно CN 21 січня 1937 8 серпня 1937 30 червня 1938 В 1949 році переданий за умовами Паризького мирного договору як військові репарації до ВМФ СРСР
«Карабіньєре» Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Сестрі-Леванте CB 1 лютого 1937 23 липня 1937 20 грудня 1938 В 1978 році розібраний на брухт
«Кораццьєре» Odero-Terni-Orlando, Ліворно CZ 7 жовтня 1937 22 травня 1938 4 березня 1939 9 вересня 1943 року затоплений у Генуї через загрозу захоплення німцями; згодом піднятий та відновлений. 4 вересня 1944 року затоплений унаслідок авіанальоту
«Фучільєре» Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Анкона FC 2 травня 1937 31 липня 1938 10 січня 1939 В 1949 році переданий за умовами Паризького мирного договору як військові репарації до ВМФ СРСР; списаний у 1960 році
«Дженьере» Odero-Terni-Orlando, Ліворно GE 26 лютого 1937 27 лютого 1938 14 грудня 1938 1 березня 1943 року потоплений американською авіацією, коли був у сухому доці в Палермо
«Гренатьєре» Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Палермо GN 5 квітня 1937 24 квітня 1938 1 лютого 1939 1 липня 1958 року списаний на брухт
«Ланчере» Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Сестрі-Леванте LN 1 лютого 1937 18 грудня 1938 25 березня 1939 23 березня 1942 року затонув у затоці Сідра внаслідок шторму після Другої битві у затоці Сидра поблизу мису Бон у Тунісі

Ескадрені міноносці типу «Сольдаті» 2-ї серії[ред. | ред. код]

Корабель Виготовлювач Бортове позначення Закладено Спущено У строю Статус
«Бомбардьєре» Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Анкона BR 7 жовтня 1940 року 23 березня 1942 року 15 липня 1942 року 17 січня 1943 року торпедований британським підводним човном «Юнайтед» під час супроводження з Бізерти до Палермо конвою
«Карріста» Odero-Terni-Orlando, Ліворно CR 11 вересня 1941 року після капітуляції Італії захоплений німцями на стапелях верфі та перейменований на TA34; будівництво не завершене, розібраний
«Корсаро» Odero-Terni-Orlando, Ліворно CA 23 січня 1941 року 16 листопада 1941 року 15 травня 1942 року 9 січня 1943 року підірвався на мінах, встановлених мінним загороджувачем «Абдіель» на шляху з Неаполя до Бізерти
«Леджонаріо» Odero-Terni-Orlando, Ліворно LG 21 жовтня 1940 року 16 квітня 1941 року 1 березня 1942 року у 1943 році приєднався до флоту союзників. 15 серпня 1948 року переданий ВМС Франції, як репарація, та перейменований на Duchaffault. 12 червня 1954 розібраний на брухт
«Мітральере» CNR Ancona, Анкона MT 7 жовтня 1940 року 25 вересня 1941 року 1 лютого 1942 року інтернований у вересні 1943 року в порту Мао на Менорці, Іспанія. У 1944 році переданий союзникам. 8 серпня 1948 року переданий ВМС Франції, як репарація, та перейменований на Jurien de la Gravière. 12 червня 1954 року розібраний на брухт
«Скуадріста» Odero-Terni-Orlando, Ліворно SQ 4 вересня 1941 року 12 вересня 1942 року Після капітуляції Італії захоплений у недобудованому вигляді німцями на стапелях та перейменований на TA33. Відбуксований до Генуї, де 4 вересня 1944 року під час ходових випробувань потоплений союзною авіацією
«Веліте» Odero-Terni-Orlando, Ліворно VL 19 квітня 1941 року 31 серпня 1941 року 31 серпня 1942 року 21 листопада 1942 року торпедований британським підводним човном «Сплендід». Відновлювався та перейшов до союзників у вересні 1943. 24 липня 1948 року переданий ВМС Франції, як репарація, та перейменований на Duperré. У 1961 році розібраний на брухт

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8.
  • Gardiner, Robert; Chesneau, Roger (1980). Conway's All The World's Fighting Ships 1922–1946. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-146-7.
  • Whitley, M.J. (2000). Destroyers of World War 2: An International Encyclopedia. Cassell Publishing. ISBN 1-85409-521-8.
  • Дашьян А. В., Патянин С. В., Митюков Н. В., Барабанов М. С. Флоты Второй Мировой. — М.: «Яуза», «Коллекция», «Эксмо», 2009. — 608 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-699-33872-6.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Планувався тип есмінців «Команданті Медальє д'Оро»
  2. У 1943 році перейменований на «Артільєре»