Ескадрені міноносці типу C та D

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескадрені міноносці типу C та D
C and D-class destroyer
HMS Duncan.jpg
Британський лідер ескадрених міноносців типу «D» HMS «Дункан»
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Попередній клас типу A та B
Наступний клас типу E та F
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність Naval Ensign of the United Kingdom.svg Королівський ВМФ Великої Британії
Naval Ensign of Canada.svg Королівський ВМФ Канади
Корабельня Велика Британія J. Samuel White
HM Dockyard Portsmouth
Palmers Shipbuilding and Iron Company
Vickers-Armstrong
Fairfield Shipbuilding and Engineering Company
John I. Thornycroft & Company
Замовлено 14
Спущено на воду 14
Введено в експлуатацію 31 січня 1936
На службі 1932 — 1945
Загибель 10
Бойовий досвід Друга світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж Серійні кораблі:
1375 т (стандартна)
1901—1942 т (повна)
лідери:
1390 — 1400 т (стандартна)
1865 — 1890 т (повна)
Довжина 100,3 м
Ширина 10,1 м
Висота 3,4/3,8 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Admiralty[1]
Гвинти 2
Потужність 36 000 к.с.
Швидкість 35,5 вузлів (66 км/год)
Дальність плавання 5 870 миль (10 870 км) на швидкості 15 вузлів
1 250 миль (2 000 км) на швидкості 32 вузла
Екіпаж 145 офіцерів та матросів
лідери 175
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм універсальні гармати QF Mark IX
Торпедно-мінне озброєння 2 × 4 × 533-мм торпедні апарати
20 глибинних бомб
Зенітне озброєння 1 × 76,2-мм зенітна гармата QF 3-inch 20 cwt
8 (2 × 4) × 12,7-мм зенітні кулемети Vickers .50 або 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармат Vickers QF 2 pounder Mark II
Не варто плутати з ескадреними міноносцями типу «C» 1913 року та типу «C» 1943 року

Ескадрені міноносці типу C та D (англ. C and D-class destroyer) — клас військових кораблів з 14 ескадрених міноносців, що випускалися британськими суднобудівельними компаніями з 1930 по 1933 роки. Ескадрені міноносці цього типу входили до складу Королівських військово-морських флотів Великої Британії та Канади та взяли участь у боях Другої світової війни.

Ескадрені міноносці типу C та D[ред. | ред. код]

Ескадрені міноносці типу «C»[ред. | ред. код]

Корабель Номер вимпелу Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Кемпенфельт» D18[2] J. Samuel White, Коуз 18 жовтня 1930 29 жовтня 1931 30 травня 1932 У 1939 переданий до КВМФ Канади (перейменований на «Ассінібойн»). 10 листопада 1945 під час буксирування на розбирання сів на мілину біля острова Принца Едварда; розібраний у 1952
«Комет» H00 HMNB Portsmouth, Портсмут 12 вересня 1930 30 вересня 1931 2 червня 1932 У 1938 переданий до КВМФ Канади (перейменований на «Рестігуш»); в 1946 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
«Крусейдер» H60 HMNB Portsmouth, Портсмут 12 вересня 1930 30 вересня 1931 2 травня 1932 У 1938 переданий до КВМФ Канади (перейменований на «Оттава»); 14 вересня 1942 року загинув у результаті атаки німецького підводного човна U-91 біля узбережжя Канади
«Сігнет» H83 Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес 1 грудня 1930 29 вересня 1931 15 квітня 1932 У 1937 переданий до КВМФ Канади (перейменований на «Сен-Лорен»); 1947 році проданий на металобрухт
«Кресент» H48 Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес 1 грудня 1930 29 вересня 1931 1 квітня 1932 У 1937 переданий до КВМФ Канади (перейменований на «Фрейзер»); 25 червня 1940 року загинув у результаті зіткнення з крейсером ППО «Калькутта» в естуарії Жиронди

Ескадрені міноносці типу «D»[ред. | ред. код]

Корабель Номер вимпелу Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Дункан» D99 (лідер ескадрених міноносців)[3] HMNB Portsmouth, Портсмут 25 вересня 1931 7 липня 1932 31 березня 1933 у вересні 1945 року проданий на металобрухт
«Дейнті» H53 Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Глазго 20 квітня 1931 3 травня 1932 22 грудня 1932 24 лютого 1941 року потоплений в результаті повітряної атаки 13 Ju 88 III./Lehrgeschwader 1 в гавані Тобрука
«Даерінг» H16 John I. Thornycroft & Company, Вулстон 18 червня 1931 7 квітня 1932 25 листопада 1932 18 лютого 1940 року загинув у результаті атаки німецького підводного човна U-23 східніше Скапа-Флоу
«Дікой» H75 John I. Thornycroft & Company, Вулстон 25 червня 1931 7 червня 1932 17 січня 1933 У 1943 переданий до КВМФ Канади (перейменований на «Кутеней»); у 1946 проданий на металобрухт
«Дефенде» H07 Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес 22 червня 1931 7 квітня 1932 31 жовтня 1932 11 липня 1941 року загинув від пошкоджень, завданих німецьким бомбардувальником поблизу Сіді-Баррані
«Ділайт» H38 Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Глазго 22 квітня 1931 2 червня 1932 31 січня 1933 у ніч з 29 на 30 липня 1940 року важко пошкоджений німецькою авіацією у Портленді, затонув в порту
«Даймонд» H22 Vickers-Armstrongs, Барроу-ін-Фернес 29 вересня 1931 8 квітня 1932 3 листопада 1932 27 квітня 1941 року загинув від пошкоджень, завданих німецьким бомбардувальником поблизу мису Малей (Греція)
«Дайена» H49 Palmers Shipbuilding and Iron Company, Геббурн 12 червня 1931 16 червня 1932 21 грудня 1932 1940 році переданий до Королівського ВМФ Канади (перейменований на «Марджері»); 22 жовтня 1940 року загинув у результаті зіткнення з торговельним судном MV «Порт Фейрі» в Атлантичному океані
«Дачис» H64 Palmers Shipbuilding and Iron Company, Геббурн 12 червня 1931 19 липня 1932 27 січня 1933 12 грудня 1939 року загинув у результаті зіткнення з лінкором «Барем» поблизу мису Малл-оф-Кінтайр біля узбережжя Шотландії

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Brown, David K. (2007). Atlantic Escorts: Ships, Weapons & Tactics in World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-012-2. 
  • English, John (1993). Amazon to Ivanhoe: British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9. 
  • Friedman, Norman (2009). British Destroyers From Earliest Days to the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-081-8. 
  • Hodges, Peter; Friedman, Norman (1979). Destroyer Weapons of World War 2. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-87021-929-4. 
  • Lenton, H. T. (1998). British & Commonwealth Warships of the Second World War. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-048-7. 
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. 
  • «Морская Коллекция» № 5, 2003 г. А. В. Дашьян «Корабли Второй мировой войны. ВМС Великобритании». Часть 2. Москва, Моделист-Конструктор, 2003

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Кемпенфельт» — парові котли Yarrow
  2. замінений у 1940 на I18
  3. замінений у 1940 на I99