Ескі-Кермен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ескі-Кермен
Eski-Keremen.jpg

Руїни печерного міста
Країна Україна Україна
Координати 44°36′36″ пн. ш. 33°44′29″ сх. д. / 44.61000° пн. ш. 33.74139° сх. д. / 44.61000; 33.74139
Адреса Залісне, Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим
Завершення будівництва XIV ст.

Ескі-Кермен у Вікісховищі
Головні ворота Ескі-Кермен.
Розпис у храмі Трьох Вершників. Надпис під фрескою: «Висічені і написані святі мученики Христові для спасіння душі і відпущення гріхів»
Ескі-Кермен.
Ескі-Кермен. Храм Трьох Вершників, 13 ст.

Ескі-Кермен (Стара фортеця) — місто в Криму розташоване на плато столової гори довжиною близько 1000 м і шириною до 170 м. Висота над рівнем моря — 400 м.

Історія[ред.ред. код]

Місто збудоване в VI ст. як міцна військова фортеця, а також центр торгівлі, ремесла й сільського господарства. До середини VII ст. було важливим політичним і адміністративним центром південно-західного Криму. У 787 р. захоплене хазарами, які зруйнували стіни й вежі цитаделі, після чого Ескі-Кермен втратив своє оборонне значення. Остаточно місто було зруйноване в 1288 р. ордою еміра Ногая.

Опис міста[ред.ред. код]

Головний хід у цитадель проходив дорогою, яка була прорубана в скельному масиві й робила кілька поворотів вздовж комплексу печерних казематів. Останні являли собою камери-бійниці, що підіймалися над дорогою й забезпечували військовий контроль над шляхом.

Біля головних воріт розташований печерний храм склепінчастої форми, колони якого забезпечують функцію підтримання покрівлі. У районі головних воріт знаходяться також печерні поховальні споруди.

По периметру плато у вапняковому масиві були споруджені численні фортифікаційні камери, які доповнювалися на окремих ділянках фортечними стінами. Більшість військових казематів мали вхідну частину, вирубані бійниці для стрільби та вивалу каменів; підтримувалися масивним опорним стовпом у центрі камери. Деякі з них поєднувалися один з одним спорудженими в скелі підземними ходами або поверхневими сходами. Обік кожного фортифікаційного вузла розташовувалися зернові ями, які також були висічені в гірському масиві. Після руйнування укріплень хазарами зернові ями були розширені й перетворені на камери для господарчих потреб. На північному краю плато був споруджений дозорчий комплекс, у якому поєднані підземні та поверхневі споруди. На сторожову вежу вів хід із сходами, вирубаними у вапняковому масиві.

Одною з найцікавіших пам'яток підземного будівництва є унікальний водозбірник, розміщений обік стіни східного урвища. Він був збудований у VI ст. як важлива частина оборонної системи. В товщі скелі споруджені круті сходи з шести маршів, кожний з яких закінчується майданчиком з прорубаним у скелі вікном. Дев'яносто п'ять вапнякових сходинок приводять до водозбірника — десятиметрової гірничої виробки, в яку з покрівлі просочується вода. Імовірно, давні будівельники перехопили своєю виробкою невелике підземне джерело (до виходу води із скелі). Кількість води, що накопичувалася, сягала 70 м3 (нею були залиті шостий та п'ятий марші сходів).

Місто мало кілька великих печерних храмів, причому для підтримання виробленого простору також застосовувались підпірні колони-цілики.

Найбільшим печерним храмом Ескі-Кермена є єпархіальний собор «Судилище», який складається з чотирьох приміщень, розділених кам'яними колонами.

Один з найбільш часто відвідуваних є Храм Трьох Вершників. Над цим храмом вище в скелі вирубана Успенська церква (XIII ст.), Загальна кількість підземних камер Ескі-Кермена — близько 400.

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
  • Ю. М. Могаричев Пещерные города в Крыму. Изд. Сонат, Симферополь, 2005.

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 44°36′36″ пн. ш. 33°44′29″ сх. д. / 44.61000° пн. ш. 33.74139° сх. д. / 44.61000; 33.74139