Перейти до вмісту

Есмаїл Гаані

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Есмаїл Гаані
перс. اسماعیل قاآنی Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження8 серпня 1957(1957-08-08) (68 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мешхед, Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Імперська Держава Іран
 Іран Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаОфіцерська академія імені Імама Аліd Редагувати інформацію у Вікіданих
Званнябригадний генерал Редагувати інформацію у Вікіданих
КомандуванняСили «Кудс» Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвиКурдський заколот в Ірані (1979)d, Ірано-іракська війна, Громадянська війна в Іраку з 2014d і Ірано-ізраїльський конфлікт (2024) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Есмаїл Гаані у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Есмаїл Гаані[1] (перс. اسماعیل قاآنی; 8 серпня 1957[2]) — іранський бригадний генерал в Корпусі вартових Ісламської революції (IRGC) і командир сил «Кудс» — підрозділу, головним чином відповідального за зовнішні військові та підпільні операції, був раніше відомий, що начебто загинув внаслідок ізраїльських ударів по Ірану в червні 2025 року.[3][4]

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]

Під час Ірано-Іракської війни 1980—1988 Гаані очолював 5-ту бригаду «Наср» та 21-шу бронетанкову бригаду «Імам Реза».[5] 1981 пройшов військову підготовку в Академії офіцерів імама Алі в Тегерані.

1997 Гаані було призначено заступником командувача «Кудс» Касема Сулеймані.[6] Як заступник, Гаані здійснював нагляд за фінансовими виплатами воєнізованим групам, включаючи Хезболлу, та перевезення озброєнь для Гамбії, перехоплених в Нігерії в жовтні 2010 року.[7]

27 березня 2012 року Міністерство управління фінансів іноземних активів Міністерства фінансів США (OFAC) внесло Гаані до списку «спеціально призначених та заблокованих осіб», заморозивши його активи та заборонивши здійснювати операції з суб'єктами США.[8]

3 січня 2020 року лідер Ірану Алі Хаменеї призначив Гаані командувачем силами «Кудс» після вбивства генерала Касема Солеймані під час удару американських безпілотників.[9][10] Реакції на це призначення були неоднозначними. Хоменей описав його як «одного з найвидатніших військових командирів під час Ірано-іракської війни».[11] Іранський політичний експерт, доктор Карім Абдіан Бані Саїд, висловив думку, що призначення цього Есмаїла було поспішним, і його навички не відповідають досвіду попередника.[12]

Суперечки

[ред. | ред. код]

Іранська присутність в Сирії

[ред. | ред. код]

27 травня Гаані дав інтерв'ю Іранському студентському інформаційному агентству (ISNA), в якому заявив: «Завдяки присутності Ірану в Сирії, вийшло запобігти великим вбивствам».[13] Інтерв'ю було видалено з сайту ISNA протягом кількох годин.[14] За словами Мейра Джаведанфара, ірансько-ізраїльського експерта з питань Близького Сходу, заява Гаані стала першою, що відкрито визнавала дії «Кудс» в Сирії.[15]

29 травня прес-секретар Державного департаменту США Вікторія Нуланд заявила, що Гаані перебільшує роль «Кудс» у навчанні та допомозі сирійським силам. Голова спільного керівника штабу Хасан Фірузабаді сказав в інтерв'ю на телеканалі Press TV: «ми не втручаємось у внутрішні справи Сирії, але ми підтримуємо Сирію як фронт опору проти Ізраїлю, оскільки одним із наших принципів є питання Палестини»[16].

Ескалація напруженості між Іраном та США

[ред. | ред. код]

Гаані різко критикував операцію «Непохитна рішучість», висловлюючи войовничу риторику щодо президента Дональда Трампа та американських громадян.

На церемонії вшанування пам'яті мучеників 5 липня 2017 року він заявив, що США марно витратили 6 мільйонів доларів на Ірак та Афганістан для допомоги організації нападу на Іран, та сказавши, що США зазнали більше втрат від Ірану, ніж Іран — від США.[17][18]

Президент Трамп відмовився 13 листопада 2017 року повторно затвердити Спільний комплексний план дій (JCPOA) (Іранська ядерна угода).[19] Гані відповів: «Ми не країна, яка веде війну. Але будь-які агресори проти Ірану пошкодують. Погрози Трампа проти Ірану завдадуть шкоди США. Ми поховали багатьох як Трамп і знаємо, як боротися проти Америки».[20]

Після удару безпілотника в січні 2020 року, коли було вбито попередника Гаані генерала Сулеймані, Ісмаїл заявив на Аль-Джазірі: «Будьте терплячі і побачите трупи американців на Близькому Сході».[21]

Можлива смерть

[ред. | ред. код]

У червні 2025 року газета «The New York Times», не надаючи джерел, повідомила, що Есмаїл Гаані був убитий під час ізраїльських авіаударів, проведених на початку війни між Іраном та Ізраїлем у 2025 році.[22] Армія оборони Ізраїлю не взяла на себе відповідальність за його вбивство, а іранська влада не надала жодного підтвердження щодо його статусу.

Це був не перший випадок появи неперевірених повідомлень про смерть Каані. У жовтні 2024 року, після ізраїльського авіаудару в Бейруті, в результаті якого загинув високопоставлений чиновник Хезболли Хашим Сафі ад-Дін, у регіональних ЗМІ з'явилися спекуляції про те, що Каані також був убитий або поранений, хоча офіційного підтвердження цього не було.[23] Наступні повідомлення свідчили про те, що Каані був допитаний іранськими властями щодо порушень безпеки після смерті Сафіеддіна.[24]

24 червня 2025 року в соціальних мережах з'явилося відео, на якому Каані, судячи з усього, брав участь у публічній демонстрації в Тегерані, тим самим спростувавши повідомлення про свою смерть і підтвердивши, що на той момент він залишався активним у суспільному житті.[25][26]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Iran’s supreme leader names new commander of Quds Force. aa.com.tr. 3 січня 2020. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
  2. ↑ Esmail Ghaani: Who is Qasem Soleimani Successor?. See.News (англ.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  3. ↑ معاون سلیمانی: اسد را نیروی قدس به تهران آورد. Radio Farda (перс.). Radio Farda. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 2 червня 2019.
  4. ↑ Iran names deputy commander of Quds force to replace Soleimani after killing. CNBC (англ.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  5. ↑ Iran’s supreme leader names new commander of Quds Force. aa.com.tr (англ.). Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  6. ↑ Profile | The Canny General: Quds Force Commander Ghasem Soleimani. FRONTLINE — Tehran Bureau (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  7. ↑ Esmail Ghani. Iran Watch — Tracking Iran's Unconventional Weapon Capabilities (англ.). Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  8. ↑ Specially Designated Global Terrorists Entries Added to OFAC’s SDN List on March 27, 2012. OFAC SDN Sanctions Removal Lawyers (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  9. ↑ Iran names deputy commander of Quds force to replace Soleimani after killing. CNBC (англ.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  10. ↑ Crowley, Michael; Hassan, Falih; Schmitt, Eric (2 січня 2020). U.S. Strike in Iraq Kills Qassim Suleimani, Commander of Iranian Forces. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  11. ↑ Ayatollah Khamenei Appoints Gen. Qa’ani as New Quds Force Chief. IFP News (англ.). 3 січня 2020. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 6 січня 2020.
  12. ↑ Yaghoub Fazeli and Emily Judd, Al Arabiya English. (4 January 2020). «Iran's new Quds Force commander Esmail Ghaani ‘not another Solemani’: Expert». Al Arabiya English website [Архівовано 7 січня 2020 у Wayback Machine.] Retrieved 3 January 2020.
  13. ↑ News Agency Removes Report On Iran's 'Physical' Involvement In Syria. Radio Free Europe/Radio Liberty (англ.). 28 травня 2012. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  14. ↑ Archive of ISNA Ghaani Interview. Baztab.net (перс.). 27 травня 2012. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 4 січня 2020.
  15. ↑ Syrian army being aided by Iranian forces. The Guardian (англ.). 28 травня 2012. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 4 січня 2020.
  16. ↑ Media Watch — Iran's Alleged Role in Syrian Massacre. PBS FRONTLINE (англ.). 21 червня 2012. Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  17. ↑ Quds Force Commander: We’ve Inflicted More Losses to America than It's Done to Us. Middle East Institute (англ.). 13 липня 2017. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  18. ↑ آمریکا با ۶هزار میلیارد دلار هزینه ‌هیچ اقدامی علیه ایران نتوانست انجام دهد. Tasnim News Agency (перс.). 5 липня 2017. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  19. ↑ Trump threatens to rip up Iran nuclear deal unless US and allies fix 'serious flaws'. The Guardian (англ.). 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  20. ↑ Senior Quds force commander says Trump's threats against Iran will damage U.S.: report. Reuters (англ.). 13 жовтня 2017. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  21. ↑ Borger, Julian; Holmes, Oliver; Chulov, Martin; Pilkington, Ed (3 січня 2020). Fears of new conflict in Middle East as Tehran vows to avenge killing. The Guardian (англ.). Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  22. ↑ Downing, Jared. Iranian general who vowed to ‘see dead bodies of Americans all over the Middle East’ possibly killed in Israeli airstrike. New York Post. Процитовано 24 червня 2025.
  23. ↑ Fassihi, Farnaz (6 жовтня 2024). Iranian news media asks: Where is Esmail Ghaani, the top Quds Forces commander?. The New York Times. Процитовано 24 червня 2025.
  24. ↑ al-Salhy, Suadad (10 жовтня 2024). Exclusive: Esmail Qaani under guard and questioned as Iran probes Nasrallah security breach. Middle East Eye. Процитовано 24 червня 2025.
  25. ↑ Video appears to show Iran’s Quds Force general at Tehran demo after reports he was killed in an Israeli strike. Times of Israel. 24 червня 2025. Процитовано 24 червня 2025.
  26. ↑ Quds Force leader Esmail Qaani alive in Tehran as Iranians claim ‘he fooled Israel’. Türkiye Today. 24 червня 2025. Процитовано 24 червня 2025.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Есмаїл_Гаані&oldid=45622893