Естонська міжнародна комісія з розслідування злочинів проти людства

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Естонська міжнародна комісія з розслідування злочинів проти людства (ест. Inimsusevastaste Kuritegude Uurimise Eesti Rahvusvaheline Komisjon; також відома як Історична комісія або Комісія Макса Якобсона) - комісія, створена президентом Естонії Леннартом Мері в жовтні 1998 року для розслідування злочинів проти людства, скоєних в Естонії або проти її громадян під час радянської та німецької окупації, таких як депортація радянських військ з Естонії та Голокост в Естонії.

Вона провела свою першу сесію в Таллінні в січні 1999 року. Для сприяння незалежному розслідуванню та уникнення конфлікту інтересів серед його членів не було громадян Естонії. Головою комісії був призначений фінський дипломат Макс Якобсон.

Європейський суд з прав людини спирався на дослідження Комісії, наприклад, у своєму рішенні не надавати сертифікатарам розгляд скарги Августа Колка та Петра Кіслого, які були засуджені за злочини проти людства через свою роль у Радянські депортації з Естонії. [1]

Комісія досягла своєї мети до 2007 року, а наслідником став Естонський інститут історичної пам’яті.

Учасники[ред. | ред. код]

  • Макс Якобсон, голова правління
  • Уффе Еллеманн-Йенсен, президент Європейської ліберальної партії, колишній міністр закордонних справ Данії
  • Пол А. Гобл, директор з питань комунікацій з громадськістю Радіо Свобода / Радіо Свобода
  • Ніколас Лейн, голова Комісії з міжнародних відносин Американського єврейського комітету
  • Пітер Реддейвей, професор політичних наук та міжнародних відносин університету Джорджа Вашингтона
  • Арсеній Рогінський, голова ради Науково-освітнього центру "Меморіал Москви", керівник наукової програми
  • Вольфґанґ фон Штеттен, професор Мітгліде дес Бюндестаж

Примітки[ред. | ред. код]

 

  1. Eesti Päevaleht 27 May 2008: Max Jakobsoni komisjon lõpetab uurimise [Архівовано 26 травня 2011 у Wayback Machine.] by Anneli Ammas

Джерела[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання та подальше читання[ред. | ред. код]