Етимологічний словник топонімів України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва ««Етимологічний словник топонімів України»»
Обкладинка Етимологічного словника топонімів України.jpg
Обкладинка словника
Автор Василь Вікторович Лучик
Країна Україна Україна
Мова українська
Жанр етимологічний словник
Укр. видавництво Київ, ВЦ «Академія»
Виданий 2014
Сторінки 544
ISBN 978-966-580-454-3

«Етимологічний словник топонімів України» — етимологічний, топонімічний словник, у якому пояснено походження близько 3700 сучасних та історичних топонімів, які називають або називали раніше найвідоміші географічні об'єкти України: міста, селища, річки, озера, болота, гори, печери, ліси, заповідники, фізико-географічні та історико-етнографічні території тощо.

Етимологія цих назв показує формування топонімічного простору на українських землях від часів існування трипільської культури та індоєвропейської етномовної спільноти до сьогодення, а також багатовікову лінгвальну і позалінгвальну (історичну, географічну, етнографічну, культурну) інформацію, що презентує в динаміці фрагменти мовної картини світу.

Додаткова інформація[ред. | ред. код]

Словник видано у 2014 році видавництвом «Академія».

Він містить понад 2600 етимологічних статей.

Автор — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор Василь Вікторович Лучик.

Відповідальний редактор — академік НАН України, доктор філологічних наук, професор В. Г. Скляренко.

Рецензенти: доктор філологічних наук В. П. Шульга та доктор філологічних наук В. В. Жайворонок.

Рекомендовано до друку вченими радами Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України (2014), Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2014).

Література[ред. | ред. код]