Етимологічний словник української мови
Етимологі́чний словни́к украї́нської мо́ви — словник, що розкриває етимологію та історію семантики слів української мови. Подає розширений матеріал по кожній словниковій статті, указує відповідники українських коренів і словоформ в інших слов'янських та індоєвропейських мовах.
Опис[ред. | ред. код]
Словник укладено в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
Головний редактор — О. С. Мельничук.
Укладачі: Т. Б. Лукінова, Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко, Р. В. Болдирєв, І. А. Стоянов, Н. П. Романова й інші.
Виходить друком з 1982 р. у видавництві «Наукова думка». Станом на 2012 р. із запланованих семи томів вийшло шість:
- перший том (А—Г) — 1982 р., 633 с.
- другий том (Д—Копці) — 1985 р., 572 c.
- третій том (Кора—М) — 1989 р., 552 с.
- четвертий том (Н—П) — 2003 р., 656 с.
- п'ятий том (Р—Т) — 2006 р., 704 с.
- шостий том (У—Я) — 2012 р., 568 с.
- сьомий том (покажчики) — в роботі.
Цей фундаментальний словник, за свідченням фахівців[кого?], є найбільшим за обсягом і найкращим[джерело?] з усіх етимологічних словників окремих слов'янських мов. Він подає етимологію і характеризує стан етимологічної розробки усіх зафіксованих у ХІХ-ХХ ст. слів української мови та її діалектів за винятком найрегулярніше утворюваних похідних форм, застарілих слів та вузькофахових термінів іншомовного походження.
Далеко не всі слова в ЕСУМ проетимологізовані. Чимало з них мають визначення «неясне». Отже, залишається великий простір для їхнього етимологічного опрацювання, а також для уточнення й удосконалення багатьох існуючих етимологій. Адже кожна етимологія — то гіпотеза, більш або менш прийнятна, але гіпотеза. З поглибленням знань про мовні процеси, формальну структуру й семантику слова існуючі гіпотези уточнюватимуться. Величезний мовний матеріал, що міститься в ЕСУМ, може бути використаний і для подальшої поглибленої систематизації за різними критеріями й принципами, у тому числі й у плані виділення гнізд різного рівня етимологічно споріднених слів, що також сприятиме удосконаленню багатьох етимологій[1].
Див. також[ред. | ред. код]
- Список словників української мови
- Етимологічний словник
- Етимологічний словник запозичених суфіксів і суфіксоїдів в українській мові
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лукінова Т. Б. З історії порівняльно-історичних студій в Україні (до шістдесятиріччя лінгвістичної дискусії) // Мовознавство. — 2010. — № 2-3. — С. 104—105.
Література[ред. | ред. код]
- Лукінова Т. Б. З історії порівняльно-історичних студій в Україні // Мовознавство. — 2010. — № 2-3. — С. 98-112.
- Лукінова Т. Б., Півторак Г. П. Славістичні студії // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України −75. 1930—2005: Матеріали до історії / Ред. кол.: В. Г. Скляренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра, 2005. — С. 72-112.
- Селігей П. О. Від коренів слів до кореня істини // HistorianS.in.ua. — Понеділок, 09 липня 2012, 07:50
- Селігей П. О. Видання етимологічної літератури: вчора і сьогодні // Наука України у світовому інформаційному просторі. — 2015. — Вип. 11. — С. 113—119.
У мережі[ред. | ред. код]
- Етимологічний словник української мови на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні
- Етимологічний словник української мови | Електронна бібліотека «Україніка»
- Етимологічний словник української мови (формат djvu)
- Наукова бібліотека НАУ ім. Ярослава Мудрого (формат PDF): Том 1; Том 2; Том 3; Том 4; Том 5; Том 6;
| |||||||||||