Етопозид

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Etoposide.svg
Етопозид
Систематизована назва за IUPAC
4'-Demethyl-epipodophyllotoxin 9-[4,6-O-(R)-ethylidene-beta-D-glucopyranoside], 4' -(dihydrogen phosphate)
Класифікація
ATC-код L01CB01
PubChem 36462
Хімічна структура
Формула C29H32O13 
Мол. маса 588,557 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 50% (перорально), 100% (в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 7 год.
Екскреція Нирки (44-60%), фекалії (16%), Жовч (6%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕТОПОЗИД "ЕБЕВЕ",
«ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг. КГ»,Австрія
UA/2569/01/01
31.10.2014-31/10/2019
ФІТОЗИД КАБІ,
«Фрезеніус Кабі Онколоджи Лімітед»,Індія
UA/14733/01/01
04.12.2015-04.12.2020
ЕТОПОЗИД,
ПАТ «Київмедпрепарат»,Україна
UA/8815/01/01
18.07.2013-18/07/2018
[1]


Етопозид (англ. Etoposide, лат. Etoposidum) — напівсинтетичний цитостатичний[en] лікарський засіб, який за своїм походженням є похідним подофіллотоксину[2][3] — неалкалоїдного токсину кореневища Podophyllum peltatum (або дикої мандрагори).[4] Етопозид застосовується як внутрішньовенно, так і перорально.[5][3] Етопозид уперше синтезований у 1966 році[6], та мав початкову кодову назву VP-16 (за прізвищем одного із дослідників — швейцарського вченого фон Варбунга (нім. Von Wartbung) та друга буква — від подофіллотоксин)[7], та уперше схвалений FDA у 1983 році.[6]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Подофілл (дика мандрагора, Podophyllum peltatum), джерело для синтезу етопозиду.

Етопозид — напівсинтетичний лікарський засіб, який отримується з кореневища Podophyllum peltatum. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту топоізомерази ІІ, яка необхідна для реплікації ДНК, транскрипції РНК та завершення мітозу. Застосування препарату призводить до інгібування мітозу та блокування клітин у S-G2-інтерфазі клітинного циклу, наслідком чого є розрив дволанцюжкової спіралі ДНК та загибель клітин.[8][2] Оскільки мітотична активність більш виражена у клітин, які швидко ростуть, то етопозид більш активний до клітин злоякісних пухлин.[4][6][9] Етопозид застосовується у складі комбінованої терапії для лікування різних видів раку легень, раку шлунка, раку молочної залози (у тому числі з метастатичним ураженням печінки та плеври), раку яєчника, пухлинах яєчка, хоріокарциномі, мезотеліоми, саркоми Капоші, саркоми Юїнга, нейробластомі, лімфогранулематозі та неходжкінських лімфомах[2][3] та деяких видах лейкозів (разом із рубоміцином, вінкристином, цитозинарабінозидом або тіогуаніном і доксорубіцином).[5] Проводяться дослідження щодо ефективності етопозиду для профілактики реакції відторгнення трансплантату при трансплантації органів.[6]

Фармакокінетика[ред. | ред. код]

Етопозид швидко всмоктується після перорального застосування, біодоступність препарату при пероральному застосуванні становить у середньому 50 % (варіює від 25 до 75 %), при внутрішньовенному застосуванні біодоступність становить 100 %. Етопозид майже повністю (на 97 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Етопозид проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат частково в печінці із утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться етопозид із організму переважно із сечею у незміненому вигляді, частина препарату (до 16 %) виводиться з фекаліями, незначна частина (до 6 %) виводиться із жовчю. Період напіввиведення етопозиду в першій фазі становить 0,6—2 години, в термінальній фазі 5,3—10,8 годин (в середньому 7 годин). При порушенні функції печінки або нирок час напіввиведення препарату збільшується.[2][3]

Показання до застосування[ред. | ред. код]

Етопозид застосовується для лікування раку яєчника, раку молочної залози, раку легень, раку шлунка, пухлинах яєчка, хоріокарциномі, мезотеліоми, саркоми Капоші, саркоми Юінга, нейробластомі, лімфогранулематозі та неходжкінських лімфомах та лейкозах.[2][3]

Побічна дія[ред. | ред. код]

При застосуванні етопозиду побічні ефекти спостерігаються досить часто, найчастішими побічними ефектами препарату є[2][3]:

При застосуванні етопозиду також можливий мутагенний та тератогенний ефект, а також збільшення ризику виникнення злоякісних пухлин (у тому числі лейкозів).

Протипокази[ред. | ред. код]

Етопозид протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку, виражених порушеннях функції печінки або нирок, дітям у віці менше 2 років, вагітності та годуванні грудьми.[2][3]

Форми випуску[ред. | ред. код]

Етопозид випускається у вигляді желатинових капсул по 0,025; 0,05 та 0,01 г; концентрату для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 20 мг/мл по 2,5; 5; 10; 20; 25 та 50 мл; в ампулах по 5 мл; у флаконах для ін'єкцій по 0,1; 0,5 та 1 г.[10][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. а б в г д е ж http://www.vidal.ru/drugs/molecule/387 (рос.)
  3. а б в г д е ж и Etoposide (англ.)
  4. а б Препараты действующие на топоизомеразы. Этопозид и тенипозид (рос.)
  5. а б ЭТОПОЗИД (ВЕПЕЗИД) В ХИМИОТЕРАПИИ ОСТРЫХ ЛЕЙКОЗОВ (рос.)
  6. а б в г Hande KR (1998). Etoposide: four decades of development of a topoisomerase II inhibitor. Eur. J. Cancer 34 (10): 1514–21. PMID 9893622. doi:10.1016/S0959-8049(98)00228-7.  (англ.)
  7. Kuhn M, Von Wartbung A (1967). Podophyllum- Lignane: Struktur und Absolutkonfiguration von Podorhizol-β-D-glucosid ( = Lignan F). 19. Mitt. über mitosehemmende Naturstoffe [1]. Helvetica Chimica Acta 50 (6): 1546–65. doi:10.1002/hlca.19670500614. [недоступне посилання з квітень 2019] (англ.)
  8. Pommier Y, Leo E, Zhang H, Marchand C (2010). DNA topoisomerases and their poisoning by anticancer and antibacterial drugs. Chem. Biol. 17 (5): 421–33. PMID 20534341. doi:10.1016/j.chembiol.2010.04.012.  (англ.)
  9. Gordaliza M, García PA, del Corral JM, Castro MA, Gómez-Zurita MA (2004). Podophyllotoxin: distribution, sources, applications and new cytotoxic derivatives. Toxicon 44 (4): 441–59. PMID 15302526. doi:10.1016/j.toxicon.2004.05.008.  (англ.)
  10. http://www.vidal.ru/drugs/molecule-in/387 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]