Перейти до вмісту

Етьєн Луї Малюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Етьєн Луї Малюс
Étienne Louis Malus
Ім'я при народженніфр. Étienne-Louis Malus de Mitry[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився23 липня 1775(1775-07-23)
Париж, Французьке королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 лютого 1812(1812-02-23) (36 років)
Париж, Перша французька імперія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·туберкульоз[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПер-Лашез[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, фізик, військовослужбовець, інженер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПолітехнічна школа
Галузьматематика, фізика
ЗакладПолітехнічна школа
Збройні сили Франції[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званнячлен Французької академії наук
Науковий керівникГаспар Монж
ВчителіГаспар Монж[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПаризьке філоматичне товариствоd
Французька академія наук
Академія наук Лілляd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВійнаНаполеонівські війни, Абукірська битва (1798), Battle of Kircheibd[6], Battle of Altenkirchend[6], Battle of Shubra Khitd[7], Битва біля пірамід[7], Battle of Heliopolisd[7] і Siege of Jaffad[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнялейтенант-полковник[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:першовідкривач закону Малюса про інтенсивність світла, що пройшло через поляризатор
У шлюбі зWilhelmine Louise Kochd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагородимедаль Румфорда (1810)

Етьєн Луї Малюс (фр. Étienne Louis Malus) (23 липня 1775 — 23 лютого 1812) — французький інженер, фізик і математик.

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]

1793 року Малюс вступив в Інженерне училище в Мезьєрі, яке, однак, змушений був незабаром залишити; перейшовши в Політехнічне училище, він під керівництвом Гаспара Монжа зайнявся вивченням математичних наук. Після закінчення училища, 1796 року, Малюс вступив до складу чинної армії і брав участь в експедиції Наполеона до Єгипту. 1801 року Малюс повернувся до Франції, у 1802—1803 роках працював на фортах в Ліллі і в інших фортецях. З 1806 до 1809 року був помічником начальника фортеці Страсбург.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Потім його викликали до Парижа, де він обійняв посаду екзаменатора при Політехнічному училищі. Роботи його відносяться виключно до оптики; перші дослідження (1800—1807) з аналітичної оптики не представляють інтересу, так як викладені з точки зору ньютонової теорії світла. 1808 року Малюс відкрив явище поляризації світла відбиттям. Одночасно з Ж.-Б. Біо відкрив поляризацію світла при заломленні. 1810 року створив теорію подвійного променезаломлення світла в кристалах. Відкрив закон Малюса про інтенсивність світла, що пройшло через поляризатор. Придумав спосіб з'ясування напрямку оптичної осі кристала.

Малюс до кінця свого життя був затятим прихильником теорії емісії (ньютонової теорії світла). Явище поляризації він пояснював тим, що частки світла мають «полюси», як магніти. У звичайному світі полюси різних частинок спрямовані безладно. При поляризації відсортовуються лише частинки світла з певними напрямками полюсів. Від слова «полюс» Малюс придумав назву явища — «поляризація світла».

Визнання

[ред. | ред. код]

Мемуар Малюса про явища поляризації при відбитті й подвійному променезаломлення преміювала Паризька академія наук і нагородило Лондонське королівське товариство в Лондоні медаллю Румфорда. 1810 року Малюса обрали членом Французької академії наук.

Ім'я Малюса вигравійовано в списку 72 імен на Ейфелевій вежі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • André Chappert, E. L. Malus et la théorie corpusculaire de la lumière, Librairie philosophique Vrin, Paris, 1977.
  • Kahr, Bart; Claborn, Kacey (2008), The lives of Malus and his bicentennial law., Chemphyschem : a European journal of chemical physics and physical chemistry (опубліковано 2008 Jan 11), т. 9, № 1, с. 43—58, doi:10.1002/cphc.200700173, PMID 17680582