Етьєн II де Блуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Етьєн II де Блуа
фр. Étienne II de Blois
StepanBlois 1089.jpg
Народився 1045
Помер 19 травня 1102
Рамла, Ізраїль
·загиблий у бою
Поховання Рамла
Країна County of Bloisd
Діяльність військовослужбовець
Знання мов Давньофранцузька
Учасник Перший хрестовий похід, Облога Антіохії, Хрестовий похід 1101, Siege of Nicaead, Battle of Dorylaeumd і Battle of Ramla (1102)d
Титул count of Blois, Châteaudun and Chartresd
Рід Тібальдіни
Батько Theobald IIId
Мати Gersende of Mained
Брати, сестри Гуго V (граф Мена), Odo III, Count of Champagned, Гуго I і Фулько I д'Есте
У шлюбі з Адела Нормандська[1]
Діти William, Count of Sullyd[2], Теобальд II, Стефан[1], Mathilde of Bloisd[2], Adela de Bloisd[2], Henry of Bloisd[2][1], Eleanor of Champagned[2], Agnès de Bloisd[2], Emma de Bloisd[2], Humbert de Blois, Comte de Virtusd[2], Odo de Bloisd[2] і Alice de Bloisd[2]
Old Arms of Blois.svg

Етьєн II де Блуа (фр. Étienne II de Blois; бл. 1046 — 19 травня 1102) — граф Мо, Блуа і Шартру 10891102 роках (як Етьєн III Анрі), граф Брі, граф Шатодену, граф Провену, пфальцграф Шампані.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Блуаського дому. Син Тібо III, графа Блуа, Шатодена, Шартра, Тура та Сансерру, й Герсенди Менської. Народився 1045 року. 1081 року оженився на доньці англійського короля Вільгельма I.

У вересні 1096 року разом із герцогом Робертом Куртхезом він приєднався до армії Роберта II Фландрського для участі в Першому хрестовому поході. 1097 року брав участь в облозі Нікеї, а потім Антіохії. Знеохочений тяжкістю й труднощами облоги Антіохії, він покинув місто в 1098 році, що перебувало в облозі мосульського еміра Кербоги. Цим заплямував свою репутацію.

Повернувшись в Блуа, зустрів дружину, яка заявила, що вона, дочка Вільгельма Завойовника, ображена тим, що вийшла заміж за боягуза. Вона вмовила його подумати про свою репутацію і повернутися на Святу Землю. Етьєн де Була приєднався до другої хвилі учасників першого хрестового походу, яка рушила навесні 1101 року. Того ж року біля Нікомедії поєднав загін з військом графа Раймунда IV Тулузького і архієпископа Ансельма IV Міланського. Було захоплено Анкару, але біля Мерзіфону хрестоносці зазнали поразки, а де Блуаледве врятувався.

1102 року приєднався до двору єрусалимського короля Балдуїна I. Брав участь у другій битві при Рамлі проти фатимідського війська, де загинув.

Листування[ред. | ред. код]

Збереглися 2а листи Етьєна II де Блуа, адресовані дружині Адель під час його перебування в Палестині, що є важливим історичним матеріалом про дії хрестоносців.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Адель, донька Вільгельма I, короля Англії

Діти:

  • Вільгельм (бл. 1081—1150), родоначальник французького роду Сюллі
  • Агнес (1086/1088-1129), дружина Гуго III де Ле-Пюїзе, віконта Шартру, графа Корбейля
  • Елеонора (бл. 1090—1147), дружина Рауля I, графа Вермандуа
  • Літуїза Адель (1092-після 1118), дружина Мілона II де Монлері, сеньйора Бре, віконта Труа
  • Тібо (1090/1093-1152), граф Блуа, граф Шампані (Тібо II).
  • Маго (1095—1120), дружина Річарда II, віконта д'Авранш, графа Честер
  • Етьєн (бл. 1096—1154), король Англії
  • Генріх (1099—1171), єпископ Вінчестерський
  • Аліса (1100—1145), дружина Рено III, граф Жуаньї
  • Одо (пом. у дитинстві)
  • Гумберт (пом. у дитинстві)
  • Філіп (д/н — 1100), єпископ Шалон-сюр-Марна

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Charles Cawley, " Etienne [Henri] de Blois (-1102) " [archive], dans " Central France — Blois, Tours ", chap. 1 : " Blois ", section B: " Comtes de Blois [943]-1218 ", sur MedLands — Foundation for Medieval Genealogy.
  • Christopher Tyerman, Who's Who in Early Medieval England, 1066—1272, Shepheard-Walwyn, 1996 (ISBN 0856831328), p. 67-68.
  • Evergates, Theodore (2007). The Aristocracy in the County of Champagne, 1100—1300. University of Pennsylvania Press.
  • Claster, Jill N. (2009). Sacred Violence: The European Crusades to the Middle East, 1095—1396. University of Toronto Press.