Етіологія (філософія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Етіоло́гія (англ. Etiology (/iːtiˈɒlədʒi/; від дав.-гр. αἰτία — причина та дав.-гр. λόγος — судження; також aetiology або ætiology) — вивчення причинно-наслідкового зв'язку або виникнення якоїсь сутності або події з філософської точки зору.

Слово найчастіше використовують в медичній і філософській практиках, де його використовують для позначення причин того, що відбувається, поза контекстом їх властивостей. Поняття існує також у фізиці, психології, вченні про владу, географії, просторовому аналізі[1], теології, біології тощо. Також це означають як міждисциплінарну галузь знань, яку застосовують для вивчення причин різних явищ. Застосовують поняття «етіологія» у міфології для пояснення походження культової практики, природних явищ, власних імен тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. англ. Spatial analysis — група функцій, яка забезпечують аналіз розміщення, зв'язків та інших просторових відношень просторових об'єктів, включаючи аналіз зон видимості/невидимості, аналіз сусідства, аналіз мереж, створення та обробку цифрових моделей рельєфу тощо. [1] [Архівовано 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Aetiology. Oxford English Dictionary (2nd ed.). Oxford University Press. 2002. ISBN 0-19-521942-2. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]