Еудженіо Монтале

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еудженіо Монтале
Eugenio Montale
Eugenio Montale.jpg
Народження 12 жовтня 1896(1896-10-12)
  Генуя
Смерть 12 вересня 1981(1981-09-12) (84 роки)
  Мілан, Провінція Мілан, Ломбардія, Італія
Поховання Cemetery of San Felice a Ema[d]
Громадянство Італія Італія
Мова творів італійська мова
Рід діяльності поет, літературний та мистецький критик
Напрямок герметизм
Жанр поезія
Нагороди та премії
Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1975)
Автограф: Автограф
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Еудженіо Монтале на Вікісховищі
Nobel prize medal.svg

Еудженіо Монтале (італ. Eugenio Montale; * 12 жовтня 1896, Генуя — † 12 вересня 1981, Мілан) — італійський поет, прозаїк, літературний критик. Довічний сенатор. Лауреат Нобелівської премії з літератури за 1975 рік.

Мотивація Нобелівського комітету: «За його особливу поезію, яка з великої чутливістю митця відтворювала людські цінності в символах життя, позбавленого ілюзій».

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї комерсанта. Замолоду брав уроки співу, мріяв стати оперним співаком. Брав участь в Першій світовій війні. У 1920-х працював у флорентійському видавництві, згодом — в бібліотеці. В 1938 році після відмови вступити в фашистську партію був звільнений. В 1943 році його вірші були нелегально вивезені за кордон і опубліковані за кордоном (Швейцарія). Після війни переїхав до Мілану, співпрацював з газетою «Корр'єре делла Сера» як літературний і музичний критик.

Визнання[ред.ред. код]

В 1967 за заслуги перед італійською культурою Монтале отримав звання довічного сенатора, в 1975 році йому була присуджена Нобелівська премія з літератури. Монтале мав звання почесного доктора університету ла Сапієнца (Рим), Міланського університету та Кембріджського університету.

На вірші Монтале написав музику італійський композитор Гоффредо Петрассі (1904-2003).

Твори[ред.ред. код]

  • Ossi di seppia / Панцирі каракатиць (1925)
  • Le occasioni / Обставини (1939)
  • Finisterre / Фіністерре (1943)
  • Farfalla di Dinard / Динарський метелик (1956, вірші в прозі)
  • La bufera e altro / Буря й інше (1956)
  • Satura / Сатура (1971)
  • Mottetti / Мотети (1973)
  • Quaderno di quattro anni / Зошит за чотири роки (1977)
  • Altri versi / Інші вірші (1980)
  • Diario Postumo / Посмертний щоденник (1996)

Українські переклади[ред.ред. код]

У творчій спадщині перекладача Григорія Кочура є вірші Еудженіо Монтале (“Розсипав я на підвіконні крихти…”; “За дротяною огорожею на полустанку…”). Поезії Монтале українською перекладав також Ю.Педан. В «Антології зарубіжної поезії другої половини XIX — ХХ сторіччя» опубліковано переклади таких творів:

  • Щастя
  • Вітер з місяця
  • Сон в'язня
  • "Обтрушую крижинки з милих кіс..."
  • "Не витинайте, ножиці, той профіль..."

Джерело: Антологія зарубіжної поезії другої половини XIX — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002. Тексти перекладів тут

Монтале перекладав також Остап Тарнавський. У його книжці «Поетичні переклади» (2006) опубліковано такі переклади з Монтале: "Спочину від спеки в полудне", Гіпотеза, "У стіп Твоїх", "Хороніть мене", "Покінчити життя", "Убивство - не моє це форте", Самотність, "Півсторіччя тому", Locuta Lutetia.

Література[ред.ред. код]

  • West R.J. Eugenio Montale, poet on the edge. Cambridge: Harvard UP, 1981.
  • Gonin J. L'expérience poétique de Eugenio Montale. Toulouse: Presses Universitaires du Mirail, 1996
  • Marcenaro G. Eugenio Montale. Milano: B. Mondadori, 1999
  • Brook C.J. The expression of the inexpressible in Eugenio Montale's poetry: metaphor, negation, and silence. Oxford; New York: Oxford UP, 2002
  • Sica P. Modernist forms of rejuvenation: Eugenio Montale and TS Eliot. Florence: L.S. Olschki, 2003
  • Pell G.M. Memorial space, poetic time: the triumph of memory in Eugenio Montale. Leicester: Troubador, 2005

Посилання[ред.ред. код]