Еуствогьой
Еуствогьой | |
---|---|
норв. Austvågøy | |
![]() | |
Карта | |
Географія | |
68°20′ пн. ш. 14°36′ сх. д. / 68.333° пн. ш. 14.600° сх. д.Координати: 68°20′ пн. ш. 14°36′ сх. д. / 68.333° пн. ш. 14.600° сх. д. | |
Акваторія | Атлантичний океан, Вестфіорд |
Група островів | Лофотенські острови |
Площа | 526,7 км² |
Довжина | 40 км |
Ширина | 30 км |
Найвища точка | г.Хігравстінден, 1146 м |
Країна | |
![]() | |
Район | Нурланн |
Населення |
4177 |
![]() | |
![]() |
Еуствогьой[1][2] або Ествоге[3] (норв. Austvågøy) — найбільший північно-східний острів в архіпелазі Лофотен, розташований в фюльке Нурланн в Норвегії. Площа острова 526,7 км², він простягається на 40 км зі сходу на захід і на 30 км з півночі на південь. Острів є гірським масивом, з низовинами біля узбережжя. Найвища гора острова — Хігравстінден (норв. Higravstinden), 1146 м, розташована в східній частині острова. Також у східній частині розташовані гори Svartsundtindan (1050 м), Trolltindan (1045 м) і Olsanestind (1000 м), проте найвідоміша гора Вогакаллен (норв. Vågakallen, 942 м), знаходиться в південно-західній частині острова.
Велика частина комуни Воган розташована на острові, однак північно-східна частина острова належить до комуни Хадсель. Головне місто острова — Сволвер. Острів має популярність серед альпіністів. Відомий фіорд Тролльфьорд розташований в східній частині острова.
Еуствогьой з'єднаний з островом Хінньоя мостом Рафтсундет, з островом Гімсьой мостом Гімсьой.
Назва[ред. | ред. код]
Норвезькою формою назви було Vágøy. Перший елемент назви — назва старовинної церкви, розташованої в Вогані, закінчення назви — слово øy, яке означає острів. Слово aust (схід) було додано до назви пізніше, для відмінності від острова Вествогьоя.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Словарь географических названий зарубежных стран. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Недра, 1986. — С. 452. — 459 с. — 70 000 екз. — УДК 528.935:003.035(038)
- ↑ Норвегия. Справочная карта. 1:2 500 000. — Изд. четвёртое. — М. : Главное управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, 1977. — 27 800 екз.
- ↑ Топокарты Генштаба. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 16 квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еуствогьой
- Сайт норвезької туристичної асоціації[недоступне посилання з січень 2018]