Еухеніо Монтеро Ріос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еухеніо Монтеро Ріос
ісп. Eugenio Montero Ríos
Eugenio Montero Ríos 1914.jpg
Голова Ради міністрів Іспанії
23 червня — 1 грудня 1905 року
Монарх: Альфонс XIII
Попередник: Раймундо Фернандес Вільяверде
Наступник: Сехізмундо Морет
 
Партія: Ліберальна партія[d] і Progressive Party[d]
Освіта: Університет Сантьяго-де-Компостела[d]
Народження: 13 листопада 1832(1832-11-13)[1][2]
Сантьяго-де-Компостела, Іспанія
Смерть: 12 травня 1914(1914-05-12)[1][2] (81 рік)
Мадрид, Іспанія
Релігія: католицтво
Автограф: Firma de Eugenio Montero Ríos.svg
Нагороди:
Орден Золотого руна collar of the Order of Charles III

Медіафайли у Вікісховищі?

Еухеніо Монтеро Ріос (ісп. Eugenio Montero Ríos; 13 листопада 1832 — 12 травня 1914) — іспанський правник, державний і політичний діяч, міністр юстиції, розвитку, голова Верховного суду, голова Сенату, голова уряду Іспанії 1905 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вивчав право в університеті міста Сантьяго-де-Компостела. Був професором канонічного права в Ов'єдо, потім в alma mater, а пізніше — в Мадриді. 1846 року брав участь у виступах проти режиму Нарваеса.

Після революції 1868 року був обраний до лав Установчих зборів. Від січня 1870 до січня 1871 року був міністром юстиції в кабінеті Жоана Прима. На тій посаді, ведучи боротьбу за відокремлення церкви від держави, підготував закони про шлюб і реєстрацію актів цивільного стану.

Після зречення короля Амадео I 1873 року Монтеро Ріос супроводжував свого суверена до Лісабона. Після реставрації Бурбонів долучився до партії Пракседеса Матео Сагасти. В кабінетах останнього був міністром розвитку, після чого очолював Верховний суд. Ще пізніше (1892-1893) був міністром юстиції[3].

На посту голови Сенату очолював іспанську делегацію на перемовинах про мир між Іспанією та США. В результаті було підписано Паризьку мирну угоду, що ознаменувала завершення Іспансько-американської війни. Відповідно до положень тієї угоди Іспанія булла змушена відмовитись від своїх останніх колоній у Вест-Індії, Азії й Тихоокеанському регіоні.

23 червня 1905 року Монтеро Ріос сформував власний уряд, але вийшов у відставку вже на початку грудня того ж року після відмови короля покарати винуватців у нападі на редакцію каталонського сатиричного тижневика ¡Cu-Cut!.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Ministros y miembros de organismos de gobierno. Regencias, Juntas de Gobierno, etc (1808-2000) (es). Centro de Ciencias Humanas y Sociales (CCHS) del CSIC. Процитовано 2018-07-13. 

Література[ред. | ред. код]

  • Margarita Barral Martínez. Eugenio Montero Ríos: político del derecho // Dereito. — Comunidad de Galicia: Universidade de Santiago de Compostela, 2012. — Т. 1. — С. 267-286. — ISSN 1132-9947.

Посилання[ред. | ред. код]