Ефедра звичайна
| Ефедра звичайна | |
|---|---|
| |
| Ephedra distachya, у Франції | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| (без рангу): | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Гнетоподібні (Gnetophyta) |
| Клас: | Гнетоподібні (Gnetopsida) |
| Порядок: | Ефедроцвіті (Ephedrales) |
| Родина: | Ефедрові (Ephedraceae) |
| Рід: | Ефедра (Ephedra) |
| Вид: | Ефедра звичайна (E. distachya)
|
| Біноміальна назва | |
| Ephedra distachya | |
Ефедра звичайна[1], також ставчак звичайний[1] (Ephedra distachya L.) — вічнозелений кущ. Належить до родини ефедрові (Ephedraceae).
Інші назви: ефедра двоколоса, ефедра двоколоскова, ставчак двоколосий; народні — костяниця, малина степова, ставчак, хвойник тощо.[2]
Зовнішній вигляд, будова[ред. | ред. код]
Невисокий чагарник заввишки 30 см з прутоподібними, членистими, ребристими пагонами, які нагадують хвощі.
Листки дрібні, лускоподібні, редуковані.
Поширення[ред. | ред. код]
Зростає на кам'янистих місцях.
Поширена на приморських і степових схилах, на півдні лісостепу і в Криму. За межами України росте в Середній Азії, на півдні Тянь-Шаню.
Лікарське застосування[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Трава містить 1,7-3,2 % алкалоїдів. Головні компоненти є 1-ефедрин та псевдоефедрин. [3]
Підвищує кров'яний тиск а також звужує дрібні судини. Стимулює скорочення серцевого м'яза.[3]
Препарати ефедри двоколосої широко застосовуються у науковій та народній медицині при ядусі, сінній гарячці, сироватковій недузі, кропив'янці, екземі. Окрім того, їх використовують для підвищення кров'яного тиску, при вазомоторних ринітах, нарколепсії, міастенії. В очній практиці ефедрин (5 % розчин) застосовують для розширення зіниць. Усі частини рослини містять до 3 % ефедрину.[4]
Охорона[ред. | ред. код]
Рідкісна лікарська рослина. Реліктовий вид. Внесена до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської, Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Хмельницької, Одеської, Запорізької областей.[5]
Галерея[ред. | ред. код]
Ботанічна ілюстрація.
Ефедра на руїнах Херсонеса Таврійського (Крим, Україна, 2012)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ephedra distachya // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Ephedra distachya // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Кархут, Василь Володимирович (1992). Жива Аптека. ISBN 5-311-02680-4.
- ↑ Meerträubel (Ephedra distachya) im GIFTPFLANZEN.COMpendium - www.giftpflanzen.com. www.giftpflanzen.com. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 15 лютого 2010.
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. — К., 1989;
- Смик Г. Корисні та рідкісні рослини України: Словник-довідник народних назв. — К., 1991.
- Г. Синиця. Ефедра двоколоса // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ефедра двоколоса // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 152. — ISBN 5-88500-055-7.
|