Ефедрин

Ефедрин

Систематична назва (IUPAC)
(R*,S*)-2-(methylamino)-1-phenylpropan-1-ol
Ідентифікатори
Номер CAS	?
Код ATC	?
PubChem	?
Хімічні дані
Формула	?
Мол. маса	?
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	?
Метаболізм	?
Період напіврозпаду	?
Виділення	?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	?
Лег. статус
Шляхи введення	?

Ефедри́н (англ. ephedrine; [ɨˈfɛdrɪn] or [ˈɛfɨdriːn]; з лат. ephedrinum — від назви основної рослини в якій він знаходиться — «ephedra») — психоактивний отруйний алкалоїд, що знаходиться (на рівні з псевдоефедрином) у різних видах ефедри (лат. Ephedra L.), в тому числі в хвощевій ефедрі Ephedra Equisetina, що ростуть в гірських районах Середньої Азії та Західного Сибіру, i Ephedra Monosperma, що росте за Байкалом. Раніше використовувався як ліки;— зараз заборонений в концентрації більш 10 % у багатьох країнах.

Одержання

Ефедрин може бути отриманий екстракцією з природної сировини з подальшим очищенням від домішок.

Незначний вміст природного алкалоїду ефедрину в різних видах ефедри спонукало хіміків до розробки синтетичних методів отримання ефедрину. Перший повний синтез ефедрину і його ізомерів був здійснений Шпетом (1925). Надалі був запропонований ряд варіантів синтезу ефедрину, але практичне застосування знайшов наступний: вихідною речовиною служить бензен, який конденсують з хлорангідридом монохлорпропіоновой кислоти в присутності хлориду алюмінію. Отриманий хлоретилфенілкетон конденсується з метиламіном, при цьому виходить вторинний амін, який при відновленні утворює ефедрин.

Ефедрин має два асиметричні атоми вуглецю, тому існує чотири оптично активних ізомеру ефедрину і два рацемату. З усіх чотирьох ізомерів найбільш широке застосування мають ефедрин (цис-ізомер) і псевдоефедрин | (транс-ізомер), що є просторовими ізомерами.

Цис-ізомер є лівообертаючим алкалоїдом, транс-ізомер — правообертаючим. Виділення ефедрину з синтетичного продукту (рацемату) засновано на різній розчинності їх оксалатів у спирті. Оксалат ефедрину викристалізовується з спирту у вигляді осаду, а оксалат псевдоефедрину розчиняється у спирті.

Визначення дійсності та кількості

Справжність гідрохлориду ефедрину визначається:

• реакцією з розчином нітрату срібла у присутності нітратної кислоти; випадає білий сирнистий осад хлориду срібла AgCl;
• реакцією з феррицианида калію в лужному середовищі — по запаху бензальдегіду, що утворився в результаті розкладання ефедрину;
• реакцією з розчином сульфату міді в присутності лугу — утворюється синє фарбування. При додаванні ефіру і струшуванні судини з реакційною масою відстояний ефірний шар забарвлюється у фіолетово-червоний колір, водний шар зберігає синє забарвлення.

Кількісний вміст ефедрину в препараті може бути визначене різними методами, наприклад методом кислотно-основного титрування в неводних середовищах у присутності ацетату окисной ртуті. Його можна визначити фотоколориметрично за кольоровим комплексом з сульфатом міді. Можна використовувати метод нейтралізації та аргентометрії

Медичне застосування

Є застарілим препаратом, у багатьох країнах визнаний малоефективним і небезпечним, тому що здатний викликати звикання.

Випускається в кількох країнах. В Україні (станом на 2011 рік) продаються ліки (таблетки та сироп), до складу яких входить ефедрин (гідрохлорид у більшості випадків): Бронхолітин (Болгарія), Бронхотон (Болгарія), Бронхоцин (Болгарія), Колдфлю+ (Індія), Т-федрин (Індія), Теофедрин (Україна), Теофедрин ІС (Україна), Трифедрин (Україна) і Трифедрин ІС (Україна).

За фармакологічній дії — симпатоміметик, стимулює альфа- і бета-адренорецептори. Діючи на варикозні потовщення еферентних адренергічних волокон, сприяє виділенню норадреналіну в синаптичну щілину. Крім того, має слабкий стимулюючий вплив безпосередньо на адренорецептори. Викликає вазоконстрикторну, бронходилятуючу і психостимулюючу дію. Підвищує загальний периферичний судинний опір (ЗПСО) і системний артеріальний тиск, збільшує хвилинний об'єм кровообігу, частоту серцевих скорочень і силу серцевих скорочень, покращує AV провідність; підвищує тонус скелетних м'язів, концентрацію глюкози в крові. Гальмує перистальтику кишечника, розширює зіницю (не впливаючи на акомодацію і внутрішньоочний тиск). Стимулює ЦНС, по Психостимулюючий дії близький до фенаміну. Гальмує активність МАО і катехоламінів-О-метилтрансферази. Виявляє стимулюючий вплив на альфа-адренорецептори кровоносних судин в шкірі, викликаючи звуження розширених судин, знижуючи таким чином їх підвищену проникність, що приводить до зменшення набряку при кропивниці.

Початок терапевтичного ефекту після прийому всередину — через 15-60 хв, тривалість дії — 3-5 год, при внутрішньом'язовому введенні 25-50 мг — 10-20 хв і 0.5-1 ч відповідно. При повторному введенні з невеликим інтервалом (в 10-30 хв) пресорну дію ефедрину швидко знижується (виникає тахифилаксия, пов'язана з прогресуючим зменшенням запасів норадреналіну в варикозних стовщеннях). На основі препарату було створено безліч інших лікарських засобів з схожими фармакологічними ефектами, наприклад Цефедрін.

Ефедрин при постійному регулярному вживанні викликає втрату маси, що використовувалося в минулому (а іноді і в даний час — незаконно) при складанні БАД для схуднення.

Див. також

• Псевдоефедрин

Література

• Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
• Фармакологія: підручник / І.В. Нековаль, Т.В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)

Посилання

• Попова Н.В. Ефедра [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Ephedrini hydrochloridum [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]