Ефект Вольфа-Чайкова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ефе́кт Во́льфа-Чайкова (англ. Wolff–Chaikoff effect) — це патофізіологічний механізм, який запускається при введенні в організм значної кількості йоду, шо призводить до блокування синтезу та поступлення тиреоїдних гормонів Т3 та Т4 до крові, та має значення при лікуванні гіпертиреозу.[1].

Історія та етимологія[ред.ред. код]

Названий на честь канадських вчених Вольфа та Чайкова, які вперше описали цей феномен в 1948 році.

Клінічне значення[ред.ред. код]

Ефект Вольфа-Чайкова може бути використаний при лікування пацієнтів з гіпретиреозом (тиреотоксикозом), включаючи тиреотоксичний шторм. При введенні в організм хворого розчину йоду (зокрема розчину Люголя), метаболізм тиреоїдних горомонів значно знижується протягом 24 годин до рівня, що виникає у пацієнтів після тиреоїдектомії (повного видалення щитоподібної залози). Ефекта Вольфа-Чайкова також пояснює гіпотиреоз у пацієнтів, які приймають ліки насичені йодом, зокрема аміодарон.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Eng P, Cardona G, Fang S, Previti M, Alex S, Carrasco N, Chin W, Braverman L Escape from the acute Wolff-Chaikoff effect is associated with a decrease in thyroid sodium/iodide symporter messenger ribonucleic acid and protein // Endocrinology. — 140 (1999) (8) С. 3404–10. DOI:10.1210/en.140.8.3404. PMID 10433193.