Ефект алфавіту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ефект алфавіту — таку назву носить група гіпотез теорії спілкування, які стверджують що фонетичне письмо, і зокрема алфавітне письмо, слугувало як стимул для розвитку когнітивних навичок абстракції, аналізу, кодування, декодування, і класифікації. До виникнення цих гіпотез мають стосунок представники Школи комунікації Торонто[en], такі як Маршалл Маклуен, Гарольд Інніс, Волтер Онг і зовсім недавно Роберт Логан; сам термін «ефект алфавіту» з'явився у праці Логана 1986 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Теорія стверджує, що для успішного застосування навичок письма потрібен вищий рівень здібностей до абстрактного мислення. Це пов'язано з потребою у мінімізації кількості символів в алфавітних системах письма для їхнього спрощення. Навички абстрактного мислення, а також аналітичні навички, необхідні для інтерпретації фонематичних символів, своєю чергою сприяли когнітивному розвитку тих, хто використовував подібні способи письма.

Прихильники цієї теорії «ефекту алфавіту» вважають, що розвиток фонетичного письма й алфавіту зокрема (на відміну від інших типів систем писемності) справив значний вплив на розвиток західного типу мислення та цивілізаційного розвитку саме тому, що він запровадив новий рівень абстракції, аналізу, кодування, декодування та класифікації, що використовуються у повсякденній діяльності багатьма людьми.

Маклуен і Логан, хоч і не вказують на прямий характер зв'язку, проте припускають, що внаслідок розвитку цих навичок застосування алфавіту створило середовище, сприятливе для розвитку кодифікованого права, монотеїзму, абстрактної науки, дедуктивної логіки, об'єктивної історії та індивідуалізму[1]. Згідно з Логаном, «всі ці нововведення, зокрема й алфавіт, виникли в дуже вузькій географічній зоні між системою рік Тигр-Євфрат й Егейським морем і в дуже вузькому часовому інтервалі між 2000 і 500 роками до н. е.»[2]. Поява кодифікованого права у шумерській цивілізації, прикладом якого є хаммурапський кодекс, фактично збіглася з реформою аккадської силабічної системи, і на нього безпосередньо не вплинув алфавіт як такий, а скоріше фонетична система письма, що складається всього із шістдесяти знаків. Слід зазначити, що у Китаї існувала міцна наукова традиція, але наука у вигляді, як вона практикувалася у Давньому Китаї, була не абстрактною, а конкретною та практичною.

Насправді поштовхом до визначення ефекту алфавіту було пояснення того, чому абстрактна наука почалася на Заході, а не в Китаї, попри довгий список винаходів і технологій, які вперше з'явилися саме у Китаї, як це задокументував Джозеф Нідхем у своїй книзі «The Grand Titration»[3]. Ефект алфавіту дає альтернативне пояснення «питанню Нідхема», а саме, чому Захід випередив Китай у науці та техніці попри його більш ранні успіхи.

Також зазначається, що вплив застосування алфавіту на письмі полягав у тому, що він призвів до винаходу нуля, системи числення місць, від'ємних чисел й алгебри індуїстськими та буддійськими математиками в Індії приблизно 2000 років тому[4]. Ці ідеї підхопили арабські математики та вчені і зрештою потрапили до Європи через 1400 років.

З точки зору впливу даного ефекту на значну групу людей варто відзначити, що до появи та поширення письма існувала «монополія» жерців на знання[5]. Це пов'язано з тим, що грамотність вважалася дуже рідкісною та багато в чому надмірною для більшості населення з погляду можливостей прикладного застосування. Введення та поширення алфавіту суттєво обмежило владу жерців, і релігійні тексти виявилися відкритими суспільству.

Соціальним ефектом запровадження алфавіту стало створення соціальних відмінностей усередині суспільства. Вчений Ендрю Робінсон підтримує цю точку зору, стверджуючи, що ті, хто залишався повністю неписьменними у суспільстві, розглядалися як неповноцінні та «відсталі»[6]. Отже, розвиток алфавіту дозволив зробити класову диференціацію суспільства з погляду грамотності між верхнім класом і нижчим неграмотним класом.

Розвиток алфавіту і, отже, писемності мало наслідки на вплив емоцій. Цю думку поділяє і Маршалл Маклуен, який вважав, що переводити гарну картину на слова означало б позбавляти її правильної артикуляції її найкращих якостей[7].

Додатково ефект алфавіту з погляду розвитку системи комунікації у суспільстві визначив можливість збереження інформації після смерті людини, яка була носієм знань. Цю думку з погляду впливу алфавіту на розвиток суспільства поділяє й Ендрю Робінсон. Робінсон вважає, що потреба в «безсмерті» завжди була надзвичайно важливою для багатьох культур. Як наслідок розвиток алфавіту та поширення писемності надало можливість створення «безсмертних» письмових творів[8].

Критика[ред. | ред. код]

Вчений Пол Гроссвайлер зазначає, що багато вчених вказували, що теорія заснована на певному елліноцентричному вченні про науку, яке ігнорує гегемонію різних культур на науку незалежно від системи письма[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Joe Darwin Palmer. Logan, Robert K. The Alphabet Effect: the impact of the phonetic alphabet on the development of western civilization. New York. William Morrow and Co. 1986 // Canadian Modern Language Review. — 2018. — 26 April. — DOI:10.3138/cmlr.45.4.749.
  2. ↑ Logan, Robert K., 1939-. The alphabet effect : a media ecology understanding of the making of Western civilization. — Cresskill, N.J. : Hampton Press, 2004. — xiv, 265 pages с. — ISBN 1-57273-522-8, 978-1-57273-522-4, 1-57273-523-6, 978-1-57273-523-1.
  3. ↑ Needham, Joseph, 1900-1995. The grand titration: science and society in East and West. — London, : Allen & Unwin, 1969. — 3-350 pages с. — ISBN 0-04-931005-4, 978-0-04-931005-6.
  4. ↑ Logan, Robert K., 1939-. The alphabet effect : a media ecology understanding of the making of Western civilization. — Cresskill, N.J. : Hampton Press, 2004. — xiv, 265 pages с. — ISBN 1-57273-522-8, 978-1-57273-522-4, 1-57273-523-6, 978-1-57273-523-1.
  5. ↑ Innis, Harold A. (Harold Adams), 1894-1952. The bias of communication. — 2nd ed. — Toronto [Ont.] : University of Toronto Press, 2010). — 1 online resource (xliv, 226 pages) с. — ISBN 978-1-4426-8927-5, 1-4426-8927-7.
  6. ↑ Robinson, Andrew, 1957-. The story of writing. — New York — 224 pages с. — ISBN 0-500-01665-8, 978-0-500-01665-7, 0-500-28156-4, 978-0-500-28156-7, 978-0-500-28660-9, 0-500-28660-4.
  7. ↑ McLuhan, Marshall, 1911-1980. Understanding media : the extensions of man. — First MIT Press edition, 1994. — Cambridge, Mass. — xxiii, 365 pages с. — ISBN 0-262-63159-8, 978-0-262-63159-4.
  8. ↑ Robinson, Andrew, 1957-. The story of writing. — New York — 224 pages с. — ISBN 0-500-01665-8, 978-0-500-01665-7, 0-500-28156-4, 978-0-500-28156-7, 978-0-500-28660-9, 0-500-28660-4.
  9. ↑ Paul Grosswiler. Dispelling the Alphabet Effect // Canadian Journal of Communication. — 2004. — Т. 29, вип. 2 (1 лютого). — ISSN 0705-3657 1499-6642, 0705-3657. — DOI:10.22230/cjc.2004v29n2a1432. Архівовано з джерела 26 квітня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Crowley, D. & Heyer, P. (2006). Communication in History. Allyn and Bacon Inc.
  • DeFrancis, John (1984). Chinese Language: Fact and Fantasy. University of Hawaii Press.
  • DeFrancis, John (1989). Visible Speech: The Diverse Oneness of Writing Systems. University of Hawaii Press.
  • Grosswiler, Paul. Dispelling the Alphabet Effect. — Canadian Journal of Communication, Vol 29, No 2 (2004), 2004. Архівовано з джерела 20 вересня 2020. Процитовано 3 грудня 2015.
  • Hoffman, Joel M. (2004). In the Beginning: A Short History of the Hebrew Language. NYU Press. ISBN 0-8147-3654-8. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 3 грудня 2015. — (Chapter 3 traces and summarizes the invention of alphabetic writing).
  • Innis, H. & Heyer, P. & Crowley, D (1991). The Bias of Communication. University of Toronto Press.
  • Levinson, Paul (1997). The Soft Edge. Routledge. ISBN 0-415-15785-4.
  • Logan, Robert K. (2004). The Alphabet Effect: A Media Ecology Understanding of the Making of Western Civilization. Hampton Press. ISBN 1-57273-523-6.
  • McLuhan, M (1964). Understanding Media: The Extensions of Man. Latimer Trend & Co. Ltd, Great Britain.
  • McLuhan, Marshall; Logan, Robert K. (1977). Alphabet, Mother of Invention. Etcetera. Vol. 34, pp. 373–383.
  • Needham, Joseph (1969). The Grand Titration: Science and Society in East and West. George Allen & Unwin Ltd, London. ISBN 0-04-931005-4.
  • Ouaknin, Marc-Alain; Bacon, Josephine (1999). Mysteries of the Alphabet: The Origins of Writing. Abbeville Press. ISBN 0-7892-0521-1.
  • Robinson, A (1995). The Story of Writing. Thames and Hudson Ltd, London.
  • Sacks, David (2004). Letter Perfect: The Marvelous History of Our Alphabet from A to Z. Broadway Books. ISBN 0-7679-1173-3.
  • Yu, Dominic. Thoughts on Logan's The Alphabet Effect. Архівовано з джерела 10 червня 2011. Процитовано 3 грудня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ефект_алфавіту&oldid=41932228