Ефект доктора Фокса
Ефект доктора Фокса — психологічний ефект, що полягає в тому, що прекрасна виразність лектора може повністю завуалювати для учнів марність і недійсність всього матеріалу лекції, при цьому людям, які навчаються буде здаватися, що вони дійсно чогось навчилися[1]. Точніше кажучи, є кореляція між позитивними оцінками слухачів по частині якості доповіді та ступенем імпресивності лектора. Ефект отримав цю назву в 1970 році, коли в медичній школі Каліфорнійського університету був проведений експеримент, де підготовлений актор виступив на доповіді під ім'ям доктора Майрона Фокса. Зміст доповіді було витримано в науковому стилі, проте доповідь слабо стосувалася теми, була незавершеною і містила суперечливі висловлювання[1] і неологізми. Актор, який нічого не розуміє в темі доповіді, виступив виразно і яскраво (експресивно), завоювавши великі симпатії слухачів.
Ефект доктора Фокса значно скорегував систему оцінювання студентами якості лекції там, де така педагогічна система є[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Donald H. Naftulin, M.D., John E. Ware, Jr., and Frank A. Donnelly «The Doctor Fox Lecture: a Paradigm of Educational Seduction» Архивировано 9 февраля 2008 года. Journal of Medical Education, vol. 48, July 1973, p. 630—635
- ↑ Deborah J. Merritt. Bias, the Brain, and Student Evaluations of Teaching. Архів оригіналу за 27 квітня 2018.