Ефект червоного краю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ефект червоного краю, або червоний край, належить до області швидкої зміни коефіцієнта відбиття вегетації в ближньому інфрачервоному діапазоні електромагнітного спектру. Хлорофіл, що міститься в рослинності, поглинає більшу частину світла у видимій частині спектру, але стає майже прозорим на довжинах хвиль, що перевищують 700 нм. Таким чином, рослинність клітинна структура бере важливу участь у відбиванні світла, бо кожна клітина діє як елементарний кутниковий відбивач. Це приводить до швидких змін, які можуть бути від 5% до 50%-вої відбивної здатності між 680 нм до 730 нм.

Це явище лежить у причині яскравості листя в інфрачервоній фотографії та широко використовується у вигляді так званих індексів рослинності (наприклад, Вегетаційний індекс нормалізованої різниці). Він використовується в галузі дистанційного зондування для моніторингу активності рослин, і було запропоновано, що це може бути корисно для виявлення світлозбиральних організмів на далеких планетах[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Seager, S.; Turner, E.L.; Schafer, J.; Ford, E.B. (2005). Vegetation's Red Edge: A Possible Spectroscopic Biosignature of Extraterrestrial Plants. Astrobiology 5 (3): 372–390. Bibcode:2005AsBio...5..372S. PMID 15941381. arXiv:astro-ph/0503302. doi:10.1089/ast.2005.5.372.