Ефор (історик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ефор
Народився 400 до н. е.
Кими Еолідські
Помер 330 до н. е.
Діяльність історик, письменник
Вчителі Ісократ
Знання мов давньогрецька
Діти Демофіл[d]

Ефор (грец. Ἔφορος, 405 — 330 до н. е.) — давньогрецький історик. Згадується як один із «семи мудреців». Походив із м. Ким в Еолії. Був учнем Ісократа.

«Історія»[ред. | ред. код]

Сумлінно збираючи матеріали під час подорожей та інші свіжчення, Ефор спочатку склав план історії усіх народів. Проте відкинувши часи добу міфів, розпочав записувати історію грецьких народів, зокрема й колоній, з часу повернення Гераклідів. Так постала найголовніша праця Ефора — «Історія» у 30-ти томах. Закінчується виклад описом військових подій македонського царя Філіппа ІІ у 340 до н. е..

Загалом, для Ефора характерне негативне ставлення до сучасної йому цивілізації та ідеалізація життя і моралі відсталіших народів. «Історія» Ефора дійшла до нас у фрагментах і переказах пізніших античних авторів.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 31 травень 2009. Процитовано 19 лютий 2009.