Перейти до вмісту

Ефор (історик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ефор
Народився400 до н. е.
Кими Еолідські, Ізмір (іл), Туреччина
Помер330 до н. е.
Діяльністьісторик, письменник
Галузьісторик
ВчителіІсократ
Знання мовдавньогрецька
Magnum opusHistoriesd
ДітиДемофіл[d]

Ефор (грец. Ἔφορος, 405 — 330 до н. е.) — давньогрецький історик. Згадується як один із «семи мудреців». Походив із м. Ким в Еолії. Був учнем Ісократа.

«Історія»

[ред. | ред. код]

Сумлінно збираючи матеріали під час подорожей та інші свіжчення, Ефор спочатку склав план історії усіх народів. Проте відкинувши часи добу міфів, розпочав записувати історію грецьких народів, зокрема й колоній, з часу повернення Гераклідів. Так постала найголовніша праця Ефора — «Історія» у 30-ти томах. Закінчується виклад описом військових подій македонського царя Філіппа ІІ у 340 до н. е..

Загалом, для Ефора характерне негативне ставлення до сучасної йому цивілізації та ідеалізація життя і моралі відсталіших народів. «Історія» Ефора дійшла до нас у фрагментах і переказах пізніших античних авторів.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 31 травня 2009. Процитовано 19 лютого 2009.