Еціо Лоїк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Еціо Лоїк
Ezio Loik.jpg
Особові дані
Дата народження 26 вересня 1919(1919-09-26)
Місце народження Фіуме
Дата смерті 4 травня 1949(1949-05-04) (29 років)
Місце смерті Суперга
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Італія «Леоніда» (Фіуме)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1936–1937 Італія «Фіумана» 41 (12)
1937–1940 Італія «Мілан» 53 (10)
1940–1942 Італія «Венеція» 60 (13)
1942–1949 Італія «Торіно» 176 (70)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1942–1949 Італія Італія 9 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Еціо Лоїк (італ. Ezio Loik, * 26 вересня 1919, Фіуме — 4 травня 1949, Суперга) — італійський футболіст, півзахисник.

Насамперед відомий виступами за клуб «Торіно», а також національну збірну Італії.

Один з головних бомбардирів зіркового складу футбольного клубу «Торіно», який домінував в італійському футболі у 1940-х роках. Разом з партнерами по туринській команді трагічно загинув в авіаційній катастрофі на горі Суперга 4 травня 1949 року.

П'ятиразовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка Італії.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 26 вересня 1919 року в місті Фіуме (сучасна Рієка), яке саме стало самопроголошеною вільною державою. Вихованець футбольної школи місцевого клубу «Леоніда».

У дорослому футболі дебютував 1936 року виступами за команду клубу «Фіумана», в якій провів один сезон, взявши участь у 41 матчі чемпіонату.

Згодом з 1937 по 1942 рік грав у складі команд клубів «Мілан» та «Венеція». Протягом цих років виборов титул володаря Кубка Італії.

1942 року перейшов до клубу «Торіно», за який встиг відіграти 7 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Торіно», був основним гравцем команди. У складі «Торіно» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,4 голу за гру першості. За цей час додав до переліку своїх трофеїв п'ять титулів чемпіона Італії, знову ставав володарем Кубка Італії.

Свій останній, п'ятий, титул чемпіона Італії в сезоні 1948–49 Лоїк отримав вже посмертно — 4 травня 1949 року команда трагічно загинула в авіакатастрофі на горі Суперга неподалік Турина. До кінця першості лишалося 4 тури, «Торіно» очолював турнірну таблицю, і всі загиблі гравці клубу посмертно отримали чемпіонський титул після того, як гравці молодіжної команди клубу, що догравали сезон в Серії A, виграли в усіх чотирьох останніх матчах першості. Варто зазначити, що їх суперники («Дженоа», «Палермо», «Сампдорія» та «Фіорентина») у цих матчах з поваги до загиблих чемпіонів також виставляли на поле молодіжні склади своїх клубів.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

1942 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка протривала 8 років, встиг провести у формі головної команди країни лише 9 матчів, забивши 4 голи.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

«Торіно»: 1942–43, 1945–46, 1946–47, 1947–48, 1948–49
«Венеція»: 1940–41
«Торіно»: 1942–43

Джерела[ред.ред. код]