Еґберт І (король Кенту)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Егберт І
Народився невідомо
Помер 4 липня 673
Національність юти
Діяльність монарх
Титул король Кенту
Посада king of Kentd
Термін 664—673 роки
Попередник Еоркенберт
Наступник Глотгер
Конфесія католицтво
Рід Ескінги
Батько Еоркенберт
Мати Сексбурга Східноанглійська
Брати, сестри  • Глотгер, король Кенту, Ermenilda of Elyd і Eorcengotad
Діти 2 сина

Егберт І (давн-англ. Ecgberht, Egbert, Ecgbriht, Ægbriht, Ecgbryht, Ecgbyrht; ? —4 липня 673) — король Кенту у 664673 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Ескінгів. Старший син Еоркенберта, короля Кенту, та Сексбурги (доньки Анни, короля Східної Англії). Про дату народження достеменно невідомо. Втім у 664 році після смерті батька під час моровиці Егберт був неповнолітнім. Тому регентшею стала його мати.

Близько 668 або 669 року зумів перебрати владу, напевне з допомогою представників знаті. Мати — Сексбурга — пішла до монастиря. Вплив отримав радник Тунор. Невдовзі, побоюючись своїх стриєчних братів Етельреда та Етельберта (синів Ерменреда, старшого брата батька Егберта I), які мали більше прав на трон, наказав стратити. Сестрі вбитих — Ефе — надав землі на острові Танет, де та заснувала монастир.

Егберт I був патроном церкви. При його дворі могли зупинятися священики, які прибували до Британії, яким надавалася підтримка харчами, одягом та грішми, зокрема єпископу Вілфріду, що втік з Нортумбрії, абатам Бенедикту та Адріану, який прибув з Франкської держави. Збереглася хартія, з якої випливає, що король був покровителем монастиря в Чертсі у 666 році, надавши землю Еркенвальду, єпископу Лондону. При Егберті I до Кенту 669 року прибув Теодор Тарсійський, якого обрано архієпископом Кентерберійський. Потім він став першим примасом Британії.

Також було встановлено дипломатичні стосунки з короля франків та лангобардів. Часто спрямовував своїх представників (часто священників) до цих держав. При цьому підтримувалося дружні стосунки з королівствами Мерсія, Східна Англія, Нортумбрія, Маґонсет. У союзі з Вессексом та Ессексом розділив королівство Суррей. Втім у 669 році зазнав поразки у війні з Мерсією, втративши Суррей.

Десь наприкінці 660-х років став карбувати срібні пенні («скетта»).

673 року Егберт I помер досить молодим, а його сини Едрік і Вітред були зовсім дітьми, тому трон Кенту перейшов до молодшого брата Глотгера.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

(англ.)

  • Kirby, D. P. (1991). The Earliest English Kings. London: Unwin Hyman. pp. 43–44. ISBN 0-04-445691-3.
  • Barbara Yorke: Kings and Kingdoms of early Anglo-Saxon England. Routledge, London-New York 2002, ISBN 978-0-415-16639-3.