Жаба азійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жаба азійська
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Neobatrachia
Родина: Жаб'ячі
Рід: Бура жаба
Вид: Жаба азійська
Біноміальна назва
Rana asiatica
Bedriaga, 1898
Синоніми
Rana bachtyana
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Rana asiatica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rana asiatica
EOL logo.svg EOL: 313973
ITIS logo.svg ITIS: 665265
IUCN logo.svg МСОП: 58549
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 156872

Жаба азійська (Rana asiatica) — вид земноводних з роду Бура жаба родини Жаб'ячі.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина сягає 8 см. Голова відносно вузька, кінець морди трохи загострений. Спинно-бічні складки згинаються у бік барабанної перетинки. Задні кінцівки вкорочені. Якщо скласти їх перпендикулярно осі тіла, то гомілковостопні суглоби дещо перекриваються. Якщо кінцівку витягнути вздовж тіла, то гомілковостопний суглоб досягає очей. Внутрішній п'ятковий горбок у середньому дорівнює 1/3 довжини першого пальця. Резонаторів у самців немає. Шлюбний мозоль на частини не розчленована. Шкіра гладенька, але на спині часто виражена горбистість, зернистості на боках немає.

Зверху бурого кольору різних відтінків, рідше червонуватого або золотаво-жовтуватого тону. Має вельми характерний малюнок з темних плям, які можуть зливатися, і світлої смуги уздовж середини спини. Горло біле. Присутня темна скронева пляма. Черево білого кольору, але нерідко переважно в задній частині забарвлено у червоний колір, особливо яскравий у період парування, іноді черево сіро—жовте. Низ кінцівок червонуватий, зрідка жовтуватий.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє лісові, степові, напівпустельні і пустельні райони на рівнині і в горах на висоті від 350 до 1000 м над рівнем моря. Через сухий клімат пов'язана з водоймами, зустрічаючись по берегах річок, озер, джерел, на заболочених ділянках, в сазах, на вологих луках, високогірних сиртах, а також на городах. Уникає швидкий річок. У сирих місцях може віддалятися від водойми на відстань до 500 м. Активна вранці і у сутінках, у горах вночі йде у воду.

Харчується переважно комахами, а також павуками, дощовими хробаками, молюсками. Пуголовки рослиноїдні, однак можуть споживати і тваринну їжу, зокрема мертвих пуголовків, жаб.

На зимівлю йде у вересні — першій половині листопада. Зимує переважно у джерелах, криницях, зарослих водоймах, а також на суші у норах гризунів, ямах, ущелинах ґрунту. Тривалість зимівлі на річці 4—5 місяців. Після сплячки з'являється при температурі повітря 9°С, води 6-7°С.

Тривалість життя в природі не менше 5 років.

Розмноження[ред. | ред. код]

Парування починається з кінця лютого до середини квітня в залежності, у горах в першій половині липня. Як місця розмноження використовуються відкриті невеликі водойми. що добре прогріваються. Самці приходять до водойм першими. Шлюбні голоси у них дуже тихі, «концертів» не буває. Парування відбувається під водою і триває від 3 до 10 годин.

Період ікрометання охоплює 7—10 діб. Ікра відкладається зазвичай однією грудкою, але якщо самицю сполохати — то за 2—3 прийоми. У кладці 300–1700 ікринок діаметром близько 6—7 мм. Ікра може розвиватися навіть у солонуватій воді (о.Іссик-Куль).

Ембріональний розвиток триває близько 6—15 діб, розвиток личинок — 25-70 діб. Пуголовки зустрічаються до першої декади вересня. Перед метаморфозом вони досягають у довжину до 60 мм (з хвостом). На ротовом диску зубчики розташовані у 3 рядки вище дзьоба та у 4 рядки нижче його. Сеголетки з'являються наприкінці травня — до вересня при довжині тіла 8—20 мм.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає на північному сході Киргизстану, у південно-східному Казахстані та північному заході Китаю.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.