Очікує на перевірку

Жабки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жабки
Трикомплектна земська школа у селі Жабки
Трикомплектна земська школа у селі Жабки
Трикомплектна земська школа у селі Жабки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Лохвицька міська громада
Код КАТОТТГ UA53060190170074883
Основні дані
Засноване 17 ст.
Населення 654
Площа 7,516 км²
Густота населення 87,01 осіб/км²
Поштовий індекс 37210
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°26′31″ пн. ш. 33°04′27″ сх. д. / 50.44194° пн. ш. 33.07417° сх. д. / 50.44194; 33.07417Координати: 50°26′31″ пн. ш. 33°04′27″ сх. д. / 50.44194° пн. ш. 33.07417° сх. д. / 50.44194; 33.07417
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Водойми р. Суха Лохвиця
Місцева влада
Адреса ради 37200, Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 19
Карта
Жабки. Карта розташування: Україна
Жабки
Жабки
Жабки. Карта розташування: Полтавська область
Жабки
Жабки
Мапа
Мапа

CMNS: Жабки у Вікісховищі

Жабки (у 1928—2016 — Луценки) — село в Україні, у Лохвицькій міській громаді Миргородського району Полтавської області на річці Суха Лохвиця. Населення становить 654 особи. Колишній орган місцевого самоврядування — Жабківська сільська рада (до 2016 р. — Луценківська).

Географія

[ред. | ред. код]

Село Жабки знаходиться на берегах річки Лохвиця, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Бербениці, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Шмиглі.

Неподалік від села розташований ботанічний заказник «Балка Поповиця».

Історія

[ред. | ред. код]
Випускний альбом XXII випуску Жабківської сільськогосподарської школи. 1917 рік.

Село Жабки засноване у 17 столітті, входило до складу Лохвицької сотні Лубенського полку.

Під час Повстання дейнеків у 1658 році селяни Жабок разом з селянами з Шмиглів й Бербениць знищили родину власника цих сіл Івана Боклевського, швагра гетьмана Івана Виговського.[1]

У 1793 році зведено дерев'яну церкву пророка Іллі.[2]

За даними на 1859 рік Жабки були власницьким та козацьким селом, у селі було 434 двори, жіноче населення становило 1326 осіб, а чоловіче 1311 особи. У селі була одна православна церква. Село належало до 3-го стану Лохвицького повіту Полтавської губернії.[3]

Станом на 1867 рік населення Жабок становило 2637 осіб.[4]

Восени 1891 р. Лохвицьким повітовим земством на кошти, які заповідав статський радник Г. А. Залужний, відкрито Жабківську сільськогосподарську школу ІІ розряду. У 1904 р. перекваліфікована до І розряду.[5]

У січні 1900 року у Жабках відкрито безкоштовну бібліотеку читальню, яка на 1910 рік містила 562 книг. Завідувачем був Сергій Іванович Залужний.[6]

У 1903 році Іллінську церкву поставлено на мурований цоколь й прибудовано до неї дерев'яну дзвіницю.[2]

У 1913 році у Жабках збудовано трикомплектну земську школу за проектом Опанаса Сластіона.

Під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 250 жителів села[7].

За переписом населення 12 січня 1989 року населення Жабок (на той час село Луценки) становило 828 осіб: 348 чоловічої та 480 жіночої статі.[8]

З 1928 по 2016 рік село називалося Луценки. Історичну назву відновлено 19 травня 2016 року Верховною Радою.[9]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Лохвицької міської громади[10].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Лохвицького району, село увійшло до складу новоутвореного Миргородського району Полтавської області[11].

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Молочно-товарна ферма.
  • ТОВ «Максимко».

Об'єкти соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа.
  • Будинок культури.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Земська школа

Уродженці села

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Початок громадянської війни. [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.] M. Пушкар проти І. Виговського.
  2. а б Іллінська церква. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] ПОЛТАВІКА. Полтавська Енциклопедія.
  3. Списки населенных мест Российской Империи. XXXIII. [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] Полтавская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1862. С. 132.
  4. Географическо-статистический словарь Российской империи. 1867. [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] С. 92.
  5. РИБЧЕНКО Дмитро Вікторович. СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НИЖЧОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОСВІТИ В ПОЛТАВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ НАПРИКІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХСТ.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 лютого 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
  6. Памятная книжка Полтавской губернии на 1910 год. [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] С. 281.
  7. Луценки. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. Склад наявного та постійного населення за статтю, Полтавська область. 12 січня 1989 р. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  9. Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Верховна Рада України; Постанова від 19.05.2016 № 1377-VIII. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 5 червня 2016.
  10. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

[ред. | ред. код]