Жагуарібі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жагуарібі
порт. Rio Jaguaribe
Rio Jaguaribe.jpg

Річку Жагуарібі
Foz rio jaguaribe.JPG
Вид річки Жагуарібі із космосу
4°25′27″ пд. ш. 37°45′57″ зх. д. / 4.4241666666944779° пд. ш. 37.76583333336077430° зх. д. / -4.4241666666944779; -37.76583333336077430
Витік плато Сьєрра-да-Жоанінга
(злиття річок Карапатейро та Трікі)
• координати 5°24′07″ пд. ш. 40°03′46″ зх. д. / 5.402139° пд. ш. 40.062889° зх. д. / -5.402139; -40.062889
(6°02′51″ пд. ш. 40°16′45″ зх. д. / 6.047667° пд. ш. 40.27917° зх. д. / -6.047667; -40.27917)
висота, м 663 м
(383 м)[1]
Гирло Атлантичний океан
• координати 4°25′26″ пд. ш. 37°45′57″ зх. д. / 4.42389° пд. ш. 37.76583° зх. д. / -4.42389; -37.76583
висота, м 0 м
Похил, м/км 1,05 м/км
Басейн Атлантичний океан
Країни: Бразилія Бразилія:
  Пернамбуку
  Сеара
Прирічкові країни: Бразилія Бразилія:
  Сеара
Регіон Сеара
Довжина Від витоку
Карапатейро — 633 км
(від злиття Карапатейро та Трікі — 530 км)
Площа басейну: 75 669 км²
Середньорічний стік 190 м³/c
Притоки: Banabuiú Riverd, Cariús Riverd, Figueiredo Riverd, Palhano Riverd, Salgado Riverd, Truçu Riverd і Jucá Riverd
GeoNames, Global Geosites 3397669
CMNS: Жагуарібі на Вікісховищі

Жагуарібі (порт. Rio Jaguaribe) — річка Південної Америки, у північно-східній частині Бразилії, протікає територією штату Сеара і є найбільшою його водною артерією. Впадає в Атлантичний океан та належить до його водного басейну.

Географія[ред. | ред. код]

Гребля Жоакім Тавора на річці поблизу міста Жагуарібі

Річка починає свій витік на схилах плато Сьєрра-да-Жоанінга, в центрально-південній частині штату Сеара: за одними даними від злиття річок Карапатейро та Трікі, за 5 км на південь від міста Тауа, на висоті 383 м над рівнем моря і має довжину — 530 км; за іншими даними: від витоку річки Карапатейро за 8 км на північний-захід від містечка Ріашан-ду-Банабую, на висоті 663 м над рівнем моря і має довжину — 633 км.[2] Ще за деякими даними річка починається за три десятки кілометрів на північ — північний-захід від міста Тауа, на плато Сьєрра-Гранді (5°41′00″ пд. ш. 40°23′00″ зх. д. / 5.68333° пд. ш. 40.38333° зх. д. / -5.68333; -40.38333), на висоті 460 м і має довжину — 560 км.[3][4] Русло Жагуарібі повністю розташоване на території штату Сеара. У верхів'ї тече, в основному у південному, південно-східному напрямках, після міста Сабуейру — повертає на схід, а після міста Ігуату повертає на північ — північний-схід та впадає в Атлантичний океан поблизу міст Фортін та Барра.

Вододіл річки майже повністю знаходиться у межах штату Сеара, і тільки невелика частина його розташована у штаті Пернамбуку, в муніципалітетах Ешу, Морекамбе та Серріта. Площа водного басейну 75 669 км², що становить близько 51,9% від загальної площі штату Сеара. Середній похил русла річки від витоку до гирла — 1,05 м/км, максимальний перепад висот 663 м. Середньорічна витрати води недалеко від гирла (місто Аракаті) — 190 м³/c.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Спостереження за водним режимом Жагуарібі проводилось протягом 23-х років (19611983) на станції у містечку Пейші-Ґорду, розташованого приблизно за 150 км від гирла, впадіння річки в океан.[5] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період — 117 м³/с, для водного басейну 48 200 км², що становить близько 64% від загальної площі басейну річки. За період спостереження встановлено, що повінь у березні — травні, максимальна — у квітні. Живлення річки — переважно дощове. Мінімальний середньомісячний стік за весь період спостереження становив 1 м³/с (у листопаді), що становить менше 0,2% від максимального середньомісячного стоку, який за весь період спостереження становив — 554,8 м³/с (у квітні). За весь період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) у самі посушливі роки становив близько 0 м³/с (у всі місяці року крім червня та липня), тобто річка пересихала; абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 3 211 м³/с (у квітні). Наведенні величини мінімального і максимального стоків свідчать про надзвичайно високу амплітуду сезонних та річних коливань рівня води, від повного пересихання до бурхливих повеней, які затоплюють навколишні землі. Величина прямого стоку в цілому по басейну порівняно невелика і становить всього — 76 міліметра на рік.

Показники середньомісячної витрати води річки: Жагуарібі
за 23 роки спостереження 1961-1983 на станції: Пейші-Ґорду (за 150 км від гирла), м³/с:

Притоки[ред. | ред. код]

Найбільші притоки річки Жагуарібі (від витоку до гирла): Салґаду (308 км, права), Ріу-Фіґейреду (права), Ріу-Банабую (189 км, ліва),[6] Ріу-Палгану (ліва).

Населенні пункти[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти на берегах річки Жагуарібі (від витоку до гирла): Тауа, Сабуєйру, Жукас, Каріус, Ігуату, Орос, Жагуарібі, Жагуарібара, Сан-Жуан-ду-Жагуарібі, Пейші-Ґорду, Кишере, Жагуаруана, Ітайсаба, Аракаті, Фортін, Барра.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Calculated with GeoLocator (англ.)
  2. За іншими даними — 610 км.
  3. AREA DEL ESTE DE BRASIL: JAGUARIBE (Río)
  4. Brazilian Ministry of Transport
  5. GRDC — Басейн Жагуарібі — Станція: Пейші-Ґорду (англ.)
  6. За іншими даними довжина річки Ріу-Банабую становить — 314 км.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Річка Жагуарібі в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.). Процитовано 2015-03-30
  • AREA DEL ESTE DE BRASIL: JAGUARIBE (Río) (ісп.), (англ.)
  • Фото річки Жагуарібі: [1][недоступне посилання з серпень 2019], [2][недоступне посилання з серпень 2019], [3][недоступне посилання з серпень 2019], [4][недоступне посилання з серпень 2019], [5][недоступне посилання з серпень 2019], [6][недоступне посилання з серпень 2019], [7][недоступне посилання з серпень 2019], [8][недоступне посилання з серпень 2019], [9], [10], [11][недоступне посилання з серпень 2019], [12][недоступне посилання з серпень 2019], [13][недоступне посилання з серпень 2019], [14] на Panoramio.com