Жадовська Юлія Валер'янівна
| Жадовська Юлія Валер'янівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Жадовская Юлия Валериановна | ||||
 Ю. Жадовська. Портрет роботи М. Лаврова, 1845. | ||||
| Народилася |
29 червня (11 липня) 1824[1][2] Любимський повіт, Ярославська губернія, Російська імперія | |||
| Померла |
28 липня (9 серпня) 1883[2] (59 років) Толстиково (Костромська область), Buysky Uyezdd, Костромська губернія, Російська імперія[1][2] | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Діяльність | поетеса | |||
| Сфера роботи | література[3], поезія[3] і перекладацтво[d][3] | |||
| Мова творів | російська | |||
| Батько | невідомо[1] | |||
| Мати | невідомо[1] | |||
| Брати, сестри | Q4177849? | |||
|
| ||||
 Жадовська Юлія Валер'янівна у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жадо́вська Юлія Валер'янівна (нар. 29 квітня (11 липня) 1824, село Суботіно Ярославської губернії — 28 липня (9 серпня) 1883, село Толстиково Костромської губернії) — російська письменниця. З Жадовською був знайомий Т. Шевченко.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася з вадами рук — без кисті на лівій руці і лише з трьома пальцями на правій руці. Рано втратила мати, виховувалася у бабці, потім у тітки А. Корнилової, що любила літературу і друкувала свої статті й вірші у російських виданнях 20- років 19 століття. Потім виховувалася у пансіоні Прибиткової в Костромі, де успіхами у словесності звернула на себе увагу П. Перевлесського, що викладав цей предмет.
Вони планували одружитися, однак батько Жадовської не дозволив їй одружитися з колишнім семінаристом. Жадовська переїхала до батька у Ярославль, де їй доводилося навчатися тайкома від нього. Дізнавшись про її поетичні спроби, батько відвіз Жадовську у Москву і Петербург, де вона познайомилася з багатьма письменниками і видавцями. 1846 року Жадовська видала свої вірші, які зробили її відомою у літературних колах.
1862 року вона одружлася з літнім доктором К. Севеним аби позбутися опіки свого батька. У 1860-х роках, після виходу кількох прозових творів, що не мали успіху, Жадовська припинла літературну діяльність.
Тарас Шевченко познайомився з Жадовською у графині Анастасії Толстої, слухав її вірші. Шевченко зробив запис у «Щоденнику» за 13.IV 1858 стосовно цієї зустрічі: «Слушал стихотворения Юлии Жадовской. Жалкая, бедная девушка»[4].
Вірші Ю. Жадовської українською перекладав П. Грабовський.
Література[ред. | ред. код]
- Жадовская (Юлия Валериановна). // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. — Т. XIa. — 1894. С. 705—706. (рос. дореф.)
- Жадовська Юлія Варер'янівна. // Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1.
- Погребна В. Жадовська Юлія Валеріанівна // Шевченківська енциклопедія : Тарас Шевченко і його сучасники / Редкол.: Жулинський М. Г. (голова) та ін. — Київ, 2021. — С. 175. — 608 с. — ISBN 978-617-520-093-3.
|
- ↑ а б в г Модзалевский Б. Л. Жадовская, Юлия Валериановна // Русский биографический словарь — Петроград: 1916. — Т. 7. — С. 1–5.
- ↑ а б в Иоффе Ф. М. Жадовская // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Погребна, 2021, с. 175.