Жайворонок сірий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жайворонок сірий
Calandrella rufescens -Canary Islands -Spain-8.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Жайворонкові (Alaudidae)
Рід: Малий жайворонок (Calandrella)
Вид: Жайворонок сірий
Біноміальна назва
Calandrella rufescens
(Vieillot, 1820)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Calandrella rufescens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Calandrella rufescens
ITIS logo.svg ITIS: 558985
IUCN logo.svg МСОП: 104007058
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 215310

Жа́йворонок сі́рий (Calandrella rufescens; за іншими даними, Alaudala rufescens) — невеликий горобцеподібний птах родини жайворонкових (Alaudidae). Один із 13-ти (за іншими джерелами — 7-ми) видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України. В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

Опис[ред. | ред. код]

Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]

Розміром приблизно з горобця. Маса тіла — 22–28 г, довжина тіла — приблизно 15 см. Статевий диморфізм відсутній. Дорослий птах зверху сірувато-бурий, з темними плямами; над оком вузька світла «брова», яка іноді малопомітна; низ білуватий, з темними рисками на волі і боках тулуба; махові пера темно-бурі; хвіст темно-бурий, на крайніх стернових перах білі плями; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах у цілому схожий на дорослого, але строкатий, з виразнішою світлою облямівкою на перах верху.

Від жайворонка малого, до якого подібний, відрізняється значною густотою рисок на волі, дещо коротшим і більш заокругленим дзьобом, відсутністю чорних поперечних смуг на боках шиї, але найдостовірніше тим, що на складеному крилі найдовші третьорядні махові пера значно не доходять до верхівки крила, яку утворюють першорядні махові. Від жайворонка малого відрізняється також піснею.

Голос[ред. | ред. код]

Пісня різноманітна й мелодійна, поклик — подібне до дзижчання «тчррр» або подвійне «трр-чррр».

Ареал виду та поширення в Україні[ред. | ред. код]

Ареал виду охоплює Південні Піренеї, Північну Африку, Північну Аравію, Малу Азію, південь межиріччя Дону, Волги й Уралу, Закавказзя, Центральну Азію, окремі райони Південно-західної Азії. Райони зимівлі розташовані у південній частині ареалу. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує в Присивашші.

Чисельність і причини її зміни[ред. | ред. код]

Протягом останніх десятиліть в Європі відбувається скорочення чисельності. Станом на початок ХХІ ст. її оцінювали у 1,6–4 млн гніздових пар. Найбільша кількість — 1–3 млн пар — гніздиться у європейській частині Росії.[1] Чисельність в Україні складає приблизно 0,2–2 тис. пар. За останні десятиріччя вона зменшилася на 20%. У зимовий період від пониззя Дніпра до півдня Донеччини та у Степовому Криму тримається 0,1–1 тис. ос. На лучних ділянках заплави р. Молочної у Запорізькій області в січні 1997 і 1999 рр. щільність склала 5,6–26,4 ос./км². Іноді загальна чисельність зимуючих птахів більша: у першій половині 2001 р. по усьому регіону зимівлі в Україні виявлено 7,22 тис. ос. Скорочення чисельності відбувається через зменшення придатних для гніздування біотопів внаслідок обробітку цілинних ділянок та заліснення.

Особливості біології[ред. | ред. код]

Яйця підвиду Calandrella rufescens minor

Перелітно-кочовий птах, деякі популяції осілі. В Україні на гніздових ділянках з'являється у кінці квітня. Тримається у посушливих степових районах із солончаками, пісками, перелогами та випасами з негустою трав'яною рослинністю. Гніздиться окремими парами. Гнізда з решток рослин влаштовує на землі. Кладки яєць трапляються з початку травня до початку липня, у частини птахів, ймовірно, впродовж гніздового періоду буває 2 кладки. У кладці 4–5 яєць. Пташенята залишають гнізда у віці 9 днів. Перших зльотків спостерігають з кінця травня, погано літаючі пташенята трапляються до початку серпня. Вигодовують пташенят обидва птахи пари. У післягніздовий період птахи тримаються зграями. Влітку живляться комахами, переважно жуками і прямокрилими; до раціону входить і рослинна їжа. У зимовий період у живленні переважає насіння різних рослин.

Охорона[ред. | ред. код]

Перебуває під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). Включений до третьої редакції Червоної книги України (2009) (статус — неоцінений). В Україні охороняється у Азово-Сиваському національному природному парку. З метою ефективнішої охорони слід створити умови для відновлення природних фітоценозів у місцях поширення виду, відмовитися від зрошування або заліснення земель у посушливих степових районах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).

Посилання[ред. | ред. код]

  • Фесенко Г. В. Жайворонок сірий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 475.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]