Жак Беккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жак Беккер
фр. Jacques Becker
Jacques Becker.jpg
Ім'я при народженні Жак Луї Тома Беккер
(фр. Jacques Louis Thomas Becker)
Дата народження 15 вересня 1906(1906-09-15)
Місце народження
Дата смерті 21 лютого 1960(1960-02-21) (53 роки)
Місце смерті
Поховання цвинтар Монпарнас
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисер, сценарист
Роки активності 1935 — 1960
Діти Jean Becker[d], Étienne Becker[d] і Sophie Becker[d]
IMDb ID 0065442
Нагороди та премії
Приз Луї Деллюка (1949)
Срібна стрічка (1956)
Commons-logo.svg Жак Беккер у Вікісховищі

Жак Бекке́р (фр. Jacques Becker, повне ім'я — Жак Лу́ї Тома́ Бекке́р (фр. Jacques Louis Thomas Becker); нар. 15 вересня 1906, Париж, Франція — пом. 21 лютого 1960, Париж, Франція) — французький кінорежисер і сценарист.

Біографія[ред.ред. код]

Жак Луї Тома Беккер народився 15 вересня 1906 року в Парижі. Його предки жили в Ельзасі, Шотландії і Парижі. Після закінчення школи Бреге Беккер обіймає різні посади у фірмі, що виготовляє акумулятори, потім в Трансатлантичній компанії, де йому було доручено нагляд за багажем на лайнерах лінії Гавр — Нью-Йорк.

З 1932 року Жак Беккер, починаючи зі стрічки «Будю, врятований з води», протягом восьми років працював асистентом Жана Ренуара. Перед війною поставив як режисер дві короткометражні стрічки. У 1939 році Беккер приступає до роботи над повнометражним фільмом «Золото Крістобаля», яку, проте, доводиться призупинити через відсутність коштів.

Під час війни Жак Беккер був мобілізований на фронт, потрапив у полоні та провів кілька місяців у таборі в Померанії. Повернувшись додому, в 1942 поставив динамічний, в американських традиціях, поліцейський фільм «Останній козир».

За своєї короткої кінематографічної кар'єри Жак Беккер поставив 17 фільмів, більшість яких за власними сценаріями. Його фільми неодноразово брали участь в конкурсних програмах Каннського, Берлінського та Венеційського кінофестивалів. Останній фільм Беккера, «Діра» (1960), екранізацію однойменного роману Хосе Джованні, заснованого на реальних подіях, яку режисер не зміг звершити через смерть, закінчував його син — кінорежисер Жан Беккер.

Жак Беккер помер у віці п'ятдесяти трьох років 21 лютого 1961 року і був похований на кладовищі Монпарнас у Парижі.

Особисте життя[ред.ред. код]

Жак Беккер був одружений на акторці Франсуазі Фабіан. Його син, Жан Беккер, також став кінорежисером.

Фільмографія[ред.ред. код]

Режисер і сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1935 к/м Комісар — гарний хлопець Le commissaire est bon enfant, le gendarme est sans pitié Так Так
1935 Офірний цап Tête de turc Так
1936 Життя належить нам La vie est à nous Так Так
1939 Золото Крістобаля L'or du Cristobal Так
1942 Останній козир Dernier atout Так
1943 Гупі — Червоні руки Goupi mains rouges Так Так
1945 Дамські ганчірки Falbalas Так Так
1947 Антуан і Антуанетта Antoine et Antoinette Так Так
1949 Побачення в липні Rendez-vous de juillet Так Так
1951 Едуар і Кароліна Édouard et Caroline Так Так
1952 Золота каска Casque d'or Так Так
1953 Вулиця Естрапад Rue de l'Estrapade Так Так
1954 Не чіпай здобич Touchez pas au grisbi Так Так
1954 Али Баба і 40 розбійників Ali Baba et les 40 voleurs Так Так
1957 Пригоди Арсена Люпена Les aventures d'Arsène Lupin Так Так
1958 Монпарнас-19 Les amants de Montparnasse Так Так
1960 Діра Le trou Так Так
Актор
  • 1929 : Діра / Le bled — працівник ферми
  • 1933 : Шотар і компанія / Chotard et Cie
  • 1935 : Комісар — гарний хлопець / Le commissaire est bon enfant, le gendarme est sans pitié — Un Saint-Cyrien
  • 1957 : Пригоди Арсена Люпена / Les aventures d'Arsène Lupin — кронпринц

Визнання[ред.ред. код]

Нагороди та номінації Жака Беккера[1][2]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський кінофестиваль
1947 Приз за найкращий психологічний та любовний фільм Антуан і Антуанетта Нагорода
1949 Гран-прі фестивалю Побачення в липні Номінація
1951 Едуар і Кароліна Номінація
1960 Золота пальмова гілка Діра Номінація
Приз Луї Деллюка
1949 Найкращий фільм Побачення в липні Нагорода
Синдикат французьких кінокритиків
1951 Найкращий фільм Побачення в липні Нагорода
1961 Діра Нагорода
Венеційський кінофестиваль
1954 Золотий лев Не чіпай здобич Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1956 Срібна стрічка найкращому режисерові іноземного фільму Золота каска Нагорода
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1957 Золотий ведмідь Пригоди Арсена Люпена Номінація
Премія Юссі
1962 Диплом за заслуги — Найкращий режисер Діра Нагорода

Література[ред.ред. код]

  • Жак Беккер: Высказывания. Фильмы. / Составление и вступительная статья И. Соловьёвой. — М. : Искусство, 1969. — 208, [24] с. — (Мастера зарубежного киноискусства). — 50 000 прим.(рос.)

Пьер Лепроон Жак Беккер // Современные французские кинорежиссёры = Présences Contemporaines Cinéma. — = М.. — Издательство иностранной литературы, 1960. — 842 с.(рос.)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]