Жак Беккер
| Жак Беккер | |
|---|---|
| фр. Jacques Becker | |
 | |
| Ім'я при народженні | Жак Луї Тома Беккер (фр. Jacques Louis Thomas Becker) |
| Дата народження | 15 вересня 1906 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Дата смерті | 21 лютого 1960 (53 роки) |
| Місце смерті | |
| Поховання | цвинтар Монпарнас  |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Роки активності | 1935 — 1960 |
| Діти | Жан Беккерd, Étienne Beckerd і Sophie Beckerd |
| IMDb | ID 0065442 |
| Нагороди та премії | |
| Приз Луї Деллюка (1949) Срібна стрічка (1956) | |
 Жак Беккер у Вікісховищі | |
Жак Бекке́р (фр. Jacques Becker, повне ім'я — Жак Лу́ї Тома́ Бекке́р (фр. Jacques Louis Thomas Becker); нар. 15 вересня 1906, Париж, Франція — пом. 21 лютого 1960, Париж, Франція) — французький кінорежисер і сценарист.
Жак Луї Тома Беккер народився 15 вересня 1906 року в Парижі. Його предки жили в Ельзасі, Шотландії і Парижі. Після закінчення школи Бреге Беккер обіймає різні посади у фірмі, що виготовляє акумулятори, потім в Трансатлантичній компанії, де йому було доручено нагляд за багажем на лайнерах лінії Гавр — Нью-Йорк.
З 1932 року Жак Беккер, починаючи зі стрічки «Будю, врятований з води», протягом восьми років працював асистентом Жана Ренуара. Перед війною поставив як режисер дві короткометражні стрічки. У 1939 році Беккер приступає до роботи над повнометражним фільмом «Золото Крістобаля», яку, проте, доводиться призупинити через відсутність коштів.
Під час війни Жак Беккер був мобілізований на фронт, потрапив у полоні та провів кілька місяців у таборі в Померанії. Повернувшись додому, в 1942 поставив динамічний, в американських традиціях, поліцейський фільм «Останній козир».
За своєї короткої кінематографічної кар'єри Жак Беккер поставив 17 фільмів, більшість яких за власними сценаріями. Його фільми неодноразово брали участь в конкурсних програмах Каннського, Берлінського та Венеційського кінофестивалів. Останній фільм Беккера, «Діра» (1960), екранізацію однойменного роману Хосе Джованні, заснованого на реальних подіях, яку режисер не зміг звершити через смерть, закінчував його син — кінорежисер Жан Беккер.
Жак Беккер помер у віці п'ятдесяти трьох років 21 лютого 1961 року і був похований на кладовищі Монпарнас у Парижі.
Жак Беккер був одружений з акторкою Франсуазою Фабіан. Його син, Жан Беккер, також став кінорежисером.
- Режисер і сценарист
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1935 | к/м | Комісар — гарний хлопець | Le commissaire est bon enfant, le gendarme est sans pitié |  | |
| 1935 | Офірний цап | Tête de turc | | ||
| 1936 | Життя належить нам | La vie est à nous | | | |
| 1939 | Золото Крістобаля | L'or du Cristobal | | ||
| 1942 | Останній козир | Dernier atout | | ||
| 1943 | Гупі — Червоні руки | Goupi mains rouges | | | |
| 1945 | Дамські ганчірки | Falbalas | | | |
| 1947 | Антуан і Антуанетта | Antoine et Antoinette | | | |
| 1949 | Побачення в липні | Rendez-vous de juillet | | | |
| 1951 | Едуар і Кароліна | Édouard et Caroline | | | |
| 1952 | Золота каска | Casque d'or | | | |
| 1953 | Вулиця Естрапад | Rue de l'Estrapade | | | |
| 1954 | Не чіпай здобич | Touchez pas au grisbi | | | |
| 1954 | Али Баба і 40 розбійників | Ali Baba et les 40 voleurs | | | |
| 1957 | Пригоди Арсена Люпена | Les aventures d'Arsène Lupin | | | |
| 1958 | Монпарнас-19 | Les amants de Montparnasse | | | |
| 1960 | Діра | Le trou | | | |
- Актор
| Нагороди та номінації Жака Беккера[1][2] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Каннський кінофестиваль | |||
| 1947 | Приз за найкращий психологічний та любовний фільм | Антуан і Антуанетта | Перемога |
| 1949 | Гран-прі фестивалю | Побачення в липні | Номінація |
| 1951 | Едуар і Кароліна | Номінація | |
| 1960 | Золота пальмова гілка | Діра | Номінація |
| Приз Луї Деллюка | |||
| 1949 | Найкращий фільм | Побачення в липні | Перемога |
| Синдикат французьких кінокритиків | |||
| 1951 | Найкращий фільм | Побачення в липні | Перемога |
| 1961 | Діра | Перемога | |
| Венеційський кінофестиваль | |||
| 1954 | Золотий лев | Не чіпай здобич | Номінація |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 1956 | Срібна стрічка найкращому режисерові іноземного фільму | Золота каска | Перемога |
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1957 | Золотий ведмідь | Пригоди Арсена Люпена | Номінація |
| Премія Юссі | |||
| 1962 | Диплом за заслуги — Найкращий режисер | Діра | Перемога |
- Жак Беккер: Высказывания. Фильмы / Составление и вступительная статья И. Соловьёвой. — М. : Искусство, 1969. — 208, [24] с. — (Мастера зарубежного киноискусства) — 50 000 прим.(рос.)
Пьер Лепроон. Жак Беккер // Современные французские кинорежиссёры = Présences Contemporaines Cinéma. — = М. — Издательство иностранной литературы, 1960. — 842 с.(рос.)
- ↑ Нагороди та номінації Жака Беккера на сайті IMDb(англ.)
- ↑ Jacques Becker: Ses récompenses et nominations [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
- Жак Беккер на сайті IMDb (англ.)
- Жак Беккер на сайті AlloCiné (фр.)
