Жак Бланшар
| Жак Бланшар | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jacques Blanchard | ||||
|
| ||||
| Народження |
1 жовтня 1600[1][2][…] Париж, Королівство Франція | |||
| Смерть | 10 листопада 1638[4] (38 років) | |||
| Париж, Королівство Франція | ||||
| Країна |
 Франція[5] | |||
| Діяльність | художник | |||
| Твори | St Sebastian Nursed by Irene and her Helpersd | |||
|
| ||||
 Жак Бланшар у Вікісховищі | ||||
Жак Бланшар (фр. Jacques Blanchard; 1 жовтня 1600[1][2][…], Париж, Королівство Франція — 10 листопада 1638[4], Париж, Королівство Франція) — французький художник і гравер першої половини XVII століття.
Біографія[ред. | ред. код]
Жак Бланшар — син Габріеля Бланшара (старшого), уродженця Кондріє в Ліоні, заступника у справах свого міста в Парижі. Він зупинився там з художником Жеромом Боллері (1532—1598), дочкою якого він одружився. Мати Жака, народжена Боллері[6], належала до родини художників. Тому на початку 1613 року Жак Бланшар був учнем свого дядька, художника Ніколя Боллері ( 1560–1630). Жак Бланшар мав двох братів, одного звали П'єр, а іншого Жан-Батіст (1595–1665), також художник. У нього також була сестра, про яку нічого не відомо.
Він залишався в Ліоні з художником Орасом Ле Бланом з 1620 по 1623 рік і виїхав до Риму в жовтні 1624 року зі своїм братом Жаном-Батистом. Він залишався там до квітня 1626 року, коли він покинув папське місто до Венеції, де був чутливий до стилю Тиціана. Він залишив лагуну в квітні 1628 року після того, як написав там картину «Метаморфози Овіда», яка відома за згадкою Андре Феліб'єна. Навесні 1628 року він перебував у Турині на службі у герцога Савойського Еммануїла I, для якого написав сім або вісім картин, у тому числі «Любов Венери та Адоніса», роботи, перевезені до Парижа після того, як їх вилучили з Палац Фавориток[7].
Бланшар повернувся до Парижа в 1629 році після проїзду через Ліон, де він написав портрет Горація Леблана.
Бланшар підтримував зв'язки з усіма великими художниками свого часу (Сімон Вуе, Луї де Булонь, Клод Віньон). У 1636 році він був призначений королівським художником.
Двічі одружений, у нього був син Луї-Габріель Бланшар (1630—1704 ), який також був художником і скарбником Академії, і дві доньки, які померли через деякий час після одруження.
Жак Бланшар помер у Парижі від інфекції грудної клітки в 1638 році у віці 38 років. Панахиду відправляють о 10 листопада 1638 року у церкві Сен-Поль у Парижі, його парафії, звідки тіло було доставлено в Сен-Жан-ан-Грев для поховання там.
Галерея[ред. | ред. код]
Святе сімейство зі святими Єлисаветою та святим Іоанном
(близько 1630 р.) Лувр.
Даная (1630-1633)
Ліонський музей образотворчого мистецтва.
Святий Себастьян, яким опікується Ірина (1630-1638)
Державний музей Амстердама .
Венера і три грації, здивовані смертним (1631-1633)
Музей Лувр.
Благодійність (1633)
Музей Лувр.
Зішестя Святого Духа (1634)
Собор Паризької Богоматері в Парижі.
Колекція покутої Мадлен Моте де Нарбоне
Розкаяна Магдалена (1637)
Монпельє, Музей Фабра.
Колекція Богородиці з Немовлям Моте де Нарбон
Свята Цецилія
Ермітаж.
.jpg)
_-_Jacques_Blanchard.jpg)
_-_Jacques_Blanchard.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://rkd.nl/explore/artists/8849
- ↑ а б Jacques Blanchard
- ↑ а б Jacques Blanchard — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Ou Bolleri Bollery, mais son frère signe Baullery.
- ↑ Hommes Illustres, M. Perault, 1701