Жак Перрен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак Перрен
фр. Jacques Perrin
Lanfranco (Jacques Perrin) e Giovanni (Andrej "Kolya" Chalimon) in "Prima la Musica, poi le Parole".jpg
Жак Перрен у фільмі «Перша музика» (1998)
Ім'я при народженні Жак Андре Сімоне (фр. Jacques André Simonet)
Дата народження 13 липня 1941(1941-07-13) (77 років)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія актор, кінорежисер, продюсер
Alma mater Вища національна консерваторія драматичного мистецтва
Роки активності 1957наш час
IMDb ID 0674742
Нагороди та премії
Командор ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Кубок Вольпі (1966), Сезар (1997, 2011)
Commons-logo.svg Жак Перрен у Вікісховищі

Жак Перре́н (фр. Jacques Perrin, справжні ім'я та прізвище — Жак Андре́ Сімоне́ (фр. Jacques André Simonet); 13 липня 1941, Париж, Франція) — французький актор, кінорежисер та кінопродюсер.

Біографія[ред. | ред. код]

Жак Андре Сімоне народився 13 липня 1941 року в Парижі, Франція, в сім'ї режисера театру Комеді Франсез Александа Сімоне і акторки Марі Перрен[1]. Він також є племінником актора Антуана Бальпетре[2]. З п'ятнадцяти років він з'являється на сцені, а потім вступає з однією зі своїх сестер Евою Сімоне до Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва (клас Жана Йонвеля[fr])[3].

Кар'єра в кіно[ред. | ред. код]

У 5-річному віці Жак Перрен виконав роль хлопчика у фільмі Марселя Карне «Ворота ночі» (1946). Дебют Перрена-актора відбувся 1957 року у фільмі Клола Буассоля «Ведмежа шкура». У 1960 році він знявся у двох помітних стрічках — «Дівчина з валізою» Валеріо Дзурліні та «Істина» Анрі Жоржа Клузо. Партнерками Перрена у цих фільмах були Клаудія Кардінале (у першому фільмі), Бріжит Бардо і Марі-Жозе Нат (у другому). Одну з найзначніших ролей Жак Перрен зіграв в екранізації знаменитого роману Бориса Віана «Піна днів», здійсненою Шарлем Бельмоном. Перрен запам'ятався також у мюзиклі Жака Демі «Дівчата з Рошфора» (1967), в метафізичній притчі В. Дзурліні «Пустеля татар» (1976), в «морському романі» П'єра Шендорфера «Краб-барабанщик» (1977). У 1967 році за роль у фільмі «Пошуки» та роль Мікеле у фільмі Вітторіо Де Сіки «Напівлюдина» (обидва 1966) Перрен отримав як найкращий актор «Кубок Вольпі» на Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

З 1968 року Жак Перрен виступає як продюсер, у тому числі фільмів зі своєю участю. Він заснував власну кінокомпанію, яка спочатку мала назву «Reggane Films», а потім — «Galatée Films». Фільми Перрена-продюсера двічі номінувалися на «Оскара», висувалися на Премію Британської кіноакадемії, премії «Сезар» та «Гойя». Найбільшим успіхом стали спродюсовані Перреном неігрові стрічки про дику природу — «Плем'я мавп» (1989), «Мікрокосмос» і «Птахи» (2001).

Особисте життя[ред. | ред. код]

Жан Перрен одружений з 1995 року на акторці Валентині Перрен. Подружжя має є трьох синів: Матьє Сімоне[fr](1975) і Максанса Перрена[fr] (1995) — обоє актори, та Лансело Перрена (нар. 2000), який знявся разом з батьком у фільмі «Океани»[1].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1957 ф Ведмедяча шкура La peau de l'ours Філіпп Ледру
1959 ф Зелені жнива La verte moisson Жан-Луї Мені
1960 ф Істина La vérité Жером
1960 ф Дівчина з валізою La ragazza con la valigia Лоренцо Файнарді
1961 ф Німфетки Les nymphettes Філіп
1961 ф Старі добре тримаються Les croulants se portent bien Мішель
1962 ф Сонце в очі Le soleil dans l'oeil Фредерік
1962 ф Сімейна хроніка Cronaca familiare Лоренцо
1962 ф Сатана там править бал Et Satan conduit le bal Іван
1963 ф Венеційський пекар Il fornaretto di Venezia П'єтро
1963 ф Розтління La corruzione СтефАнноМаттолі
1964 ф У всі тяжкі La calda vita Фреді
1964 ф Порушення пристойності Oltraggio al pudore Габріель
1964 ф Удача і любов La chance et l'amour Марк Бізе (епізод “Les Fiancés de la chance”)
1965 ф 317-й взвод La 317ème section молодший лейтенат Торрен
1965 ф Убивці в спальних вагонах Compartiment tueurs Данієль
1966 ф Демаркаційна лінія La ligne de démarcation Мішель
1966 ф Пошуки La busca Мануель
1966 ф Напівлюдина Un uomo a metà Мішель
1966 кф Гримаса La grimace
1967 ф Дівчата з Рошфора Les demoiselles de Rochefort Максенс
1967 ф Одна людина зайва Un homme de trop Керк
1967 ф Дурень Le grand dadais Ален Кенар
1967 ф Горизонт L'horizon Антонін
1968 ф Непристойна жінка La petite vertu Фердінанд / Фредді
1968 ф Піна днів L'écume des jours Колен
1968 ф Життя вночі Vivre la nuit Філіп
1968 ф Rose rosse per Angelica шевальє де Верлен
1969 ф Дзета Z фотожурналіст
1969 ф Запрошена L'invitata Лоран
1969 ф Американець L'américain Патрік
1970 ф Осляча шкура Peau d'âne прекрасний принц
1970 ф Душитель L'étrangleur Еміль
1971 ф Гойя, історія самотності Goya, historia de una soledad
1972 ф Бланш Blanche Бартоломео
1972 ф Стан облоги État de siège телефонний оператор
1973 ф Дім, милий дім Home Sweet Home Жак, соціальний працівник
1975 ф Спеціальний відділ Section spéciale Лафарж, адвокат за призначенням суду
1976 ф Пустеля татар Il deserto dei tartari Дрого
1977 ф Краб-барабанщик Le Crabe-Tambour лейтенант Вілсдорф, «Краб-барабанщик»
1977 ф Неминуча жертва La Part du feu Жак Ноблє
1979 ф Усиновлення L'adoption Жак
1979 с Східний експрес Orient-Express Дам'єн
1980 ф Легіон висаджується в Колвезі La légion saute sur Kolwezi посол Бертьє
1980 ф Чорна мантія для вбивці Une robe noire pour un tueur Люсьєн Лебеск
1981 ф Непокірність La disubbidienza Даріо
1981 ф Кров яскрава Le sang du flamboyant Жорж Делорм
1982 ф Буремні сорокові Les quarantièmes rugissants Жульєн Дантек
1982 ф Честь капітана L'honneur d'un capitaine капітан Карон
1983 тф Пабло мертвий Pablo est mort Максим Бланше
1984 ф Слідчий Le juge суддя Франсуа Мюллер
1984 ф Рік медуз L'année des méduses Вік
1984 ф Слова і музика Paroles et musique Ів
1985 ф Слово поліцейського Parole de flic Стефан Реньє
1985 тф Червона трава L'herbe rouge мосьє Брюль
1987 с Генерал Il generale Віктор Емануель II
1987 с Ніхто не повернеться назад Nessuno torna indietro Алехандро
1988 с Холодний піт Sueurs froides Етьєн Руффек
1988 ф Новий кінотеатр «Парадізо» Nuovo Cinema Paradiso Сальваторе “Тото” Ді Віта, дорослий
19881994 с Висока напруга Haute tension П'єр Делоне
19881991 с Шантаж Il ricatto Гроссі
1988 с Медицина для людей Médecins des hommes Жульєн
1989 ф Ванільно-полуничне морозиво Vanille fraise Гійом Форестьє
1989 тф Манон Ролан Manon Roland Жан-Марі Ролан де Ла Платьєр
1990 ф У них все добре Stanno tutti bene
1990 ф Ім'ям суверенного народу In nome del popolo sovrano дон Уго Бассі
1990 тф Втеча з раю Fuga dal paradiso Елісео
1991 ф Бічна алея La contre-allée Данієль
1991 ф Суцільний обман Rien que des mensonges Антуан, чоловік Мюріель
1992 тф Доторкнися і помри Touch and Die Штойбен
1992 ф Тінь L'ombre Гійом
1992 ф Втеча невинного La corsa dell'innocente Давид Рієнці
1992 ф Сплячі очі Les eaux dormantes Дав'ю
1992 тф Дружина коханця La femme de l'amant Ален
1993 ф Довге мовчання Il lungo silenzio суддя Марко Канова
1993 с Замок олив Le château des oliviers П'єр Северен
1993 с Аліс Невер Le Juge est une femme професор Лапуж
1993 тф Шпигун у чорному Missus отець Володимир, Люцифер
1993 ф «Дівчата...» через 25 років Les demoiselles ont eu 25 ans
1994 ф Монпарнас-Пондішері Montparnasse-Pondichéry Рауль Марке
1995 тф Маленька особлива дівчина Une petite fille particulière Делла Санта
1995 тф Сторінка любові Une page d'amour доктор Деберль
1996 тф Червона мафія Mafia rouge Сидячий Бик
1996 тф Пограбування у повітрі Hold-up en l'air Домінік Скалья
1996 ф Мовчання гармат Le silence des fusils Жан-П'єр Лафон
1997 тф Кохання в Амбуші Love in Ambush Паскаль Ласалль
1997 тф Надійна людина Un homme digne de confiance Франсуа Вентурі
1997 тф У саме серце In fondo al cuore професор Сільвестрі
1998 тф Білий слон L'elefante bianco Барта
1998 тф Нарешті під вінець Vado e torno Ла Рошель
1998 ф Перша музика Prima la musica, poi le parole Ланфранко
1999 тф Нора Nora Фелікс
1999 ф Я не винен C'est pas ma faute! Етьєн
1999 тф Нана Nanà маркіз де Вондевр
2000 ф Місце злочину Scènes de crimes головний доглядач
2000 тф Дитина, секрет Un enfant, un secret П'єр Анселін
2001 ф Братство вовка Le Pacte des loups Томас д'Апші (старий)
2002 ф Любов і надія Ti voglio bene Eugenio Федеріко
2003 ф Глибина Deep Blue читець (озвучування)
2003 ф Король вищий за хмари Là-haut, un roi au-dessus des nuages Анрі Ланверн, кінорежисер
20032004 с Френк Ріва Frank Riva Хав'єр Унгер
2004 ф Хористи Les Choristes П'єр Моранж, дорослий
2004 тф Материнський біль La peine d'une mère Жозеф
2004 тф Електрошок Electrochoc Франсуа
2005 ф Молодий лейтенант Le petit lieutenant суддя Серж Клермон
2005 ф Пекло L'enfer Фредерік
2007 тф Забуте піаніно Le piano oublié Бенжамен
2007 с Спис долі La lance de la destinée Давид Леві
2008 тф Італійський набіг Hold-up à l'italienne Віктор
2009 док Океани Océans оповідач (французька версія)
2011 тф Людовик XI: Розбита влада Louis XI, le pouvoir fracassé Людовик XI
2014 тф Рішельє. Мантія і кров Richelieu, la pourpre et le sang Рішельє
2014 тф Прикордонний стан Borderline Анрі ван Рой
2015 с Секрет Елізи Le secret d'Elise Ален Годо
Продюсер
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Примітки
1969 Дзета Z Коста-Гаврас делегований продюсер
1970 Товариші Camarades Марін Карміц
1970 Душитель L'étrangleur Поль Веккіалі
1972 Стан облоги État de siège Коста-Гаврас делегований продюсер
1973 Дім, милий дім Home Sweet Home Бенуа Ламі співпродюсер
1975 Війна в Алжирі La guerre d'Algérie Ів Кур'єр, Філіпп Моньє
1975 Спеціальний відділ Section spéciale Коста-Гаврас
1976 Чорні і білі в кольорі La victoire en chantant Жан-Жак Анно
1976 Пустеля татар Il deserto dei tartari Валеріо Дзурліні
1977 Арденнська шинка Jambon d'Ardenne Бенуа Ламі
1979 Усиновлення L'adoption Марк Грюнебаум
1982 Буремні сорокові Les quarantièmes rugissants Крістіан де Шалонж
1988 т/с Медицина для людей Médecins des hommes Марун Багдаді, Ів Буассе, Ален Корно та ін.
1989 док. Мавп'ячий народ Le peuple singe Жерар В'єнн
1991 Підвішене життя Hors la vie Марун Багдаді
1992 Гюльваар Guelwaar Усман Сембен
1995 док. Діти Люм'єра Les enfants de Lumière Андре Ассео, П'єр Біллар, Ален Корно, Клод Міллер та ін.
1996 док. Мікрокосмос Microcosmos: Le peuple de l'herbe
1999 Гімалаї Himalaya — l'enfance d'un chef Ерік Валлі, Мішель Деба
2001 док. Птахи Le peuple migrateur Жак Перрен, Жак Клюзо, Мішель Деба
2002 L'empire du milieu du sud Ерік Деру, Жак Перрен
2002 т/с Птахи: Крила природи Les ailes de la nature Жак Клюзо
2004 Хористи Les Choristes Крістоф Барратьє
2007 Крихкі герої Héros fragiles Еміліо Пакуль співпродюсер
2008 Реальна любов 2: Паризькі історії Modern Love Стефан Казанджян
2008 Тебарлі Tabarly П'єр Марсель
2008 Париж! Париж! Faubourg 36 Крістоф Барратьє
2009 Повстала L'insurgée Лорен Перро
2009 док. Океани Océans Жак Перрен, Жак Клюзо
2015 док. Сезони Les saisons Жак Перрен, Жак Клюзо
2016 Аутсайдер L'Outsider Крістоф Барратьє співпродюсер
Режисер і сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1982 Буремні сорокові Les quarantièmes rugissants Так
1988 т/с Медицина для людей Médecins des hommes Так Так
2001 док. Птахи Le peuple migrateur Так Так
2002 док. L'empire du milieu du sud Так Так
2009 док. Океани Océans Так Так
2011 док. т/с Жителі океанів Le Peuple des océans Так Так
2015 док. Сезони Les saisons Так Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Жака Перрена[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1900 Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль Пошуки та Напівлюдина Нагорода
Премія Оскар
1970 Найкращий фільм Дзета Номінація
2003 Найкращий документальний фільм Птахи Номінація
Премія «Сезар»
1997 Найкращий продюсер Мікрокосмос Нагорода
2002 Найкращий дебютний фільм Птахи Номінація
2011 Найкращий документальний фільм Океани Нагорода
Премія Європейської кіноакадемії
2002 Найкращий європейський документальний фільм Птахи Номінація
2004 Найкращий європейський фільм Хористи Номінація
Премія «Гойя»
2003 Найкращий документальний фільм Птахи Номінація
Премія BAFTA
2005 Найкращий фільм не англійською мовою Хористи Номінація
Міжнародний кінофестиваль в Люшоні
2011 Найкращий актор Людовик XI: Розбита влада Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Who's Who in France / Jacques Lafitte, Stephen Taylor. — 2003. — С. 1498.
  2. " Jacques Perrin, le cinéma est sa nature «, Télérama, 3 квітня 2011.
  3. » Hommage à Jacques Perrin " на сайті cinematheque.fr.
  4. Нагороди та номінації Жака Перрена на сайті IMDb (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]