Жак Сонго'о

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Жак Сонго'о
Особові дані
Повне ім'я Жак Селестін Сонго'о
Народження 17 березня 1964(1964-03-17) (54 роки)
  Камерун
Зріст 182 см
Громадянство Flag of Cameroon.svg Камерун
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1984–1989 Камерун «Канон Яунде»  ? (?)
1989–1992 Франція «Тулон» 22 (0)
1992–1993 Франція «Ле-Ман» 22 (0)
1993–1996 Франція «Мец» 101 (0)
1996–2001 Іспанія «Депортіво» 150 (0)
2001–2003 Франція «Мец» 26 (0)
2003–2004 Іспанія «Депортіво» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1984–2002 Камерун Камерун 46 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Жак Сонго'о (фр. Jacques Songo'o, нар. 17 березня 1964) — камерунський футболіст, що грав на позиції воротаря. У списку найкращих футболістів ХХ століття за версією IFFHS посів шосте місце серед воротарів Африки.

Він провів переважну більшість своєї професійної кар'єри у Франції та Іспанії, зокрема за «Депортіво», за яке зіграв у більш ніж 200 офіційних матчах протягом шести сезонів та виграв чемпіонат 2000 року. Також представляв національну збірну Камеруну, у складі якої був учасником чотирьох чемпіонатів світу і став триразовим володарем Кубка африканських націй.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Жак Сонго'о починав кар'єру в клубі «Канон Яунде», граючи за молодіжний склад. 1989 року був проданий французькому «Тулону». За цю команду він грав з 1989 по 1992 рік, але основним воротарем не став, через що перейшов в «Ле-Ман» з Ліги 2 на правах оренди, відігравши там один рік.

1993 року став гравцем «Меца». За три роки він зіграв 101 матч і в сезоні 1995/96 виграв Кубок французької ліги і був визнаний найкращим африканським воротарем у 1996 році.

У 1996 році поїхав в Іспанію і став грати за «Депортіво», де протягом перших чотирьох сезонів був основним воротарем. З клубом він виграв чемпіонат Іспанії в сезоні 1999/00 і Суперкубок у 2000 році. У 1997 році став володарем трофею Рікардо Самори, який вручається воротарю, який пропустив найменше голів у чемпіонаті Іспанії за сезон. 13 лютого 2000 року Сонго'о забив свій перший гол, але він був неправомірно скасований і в кінцевому підсумку галісійський клуб поступився «Нумансії» (0:1)[1].

Того ж року «Депортіво» придбало Хосе Моліну і Сонго'о поступився місцем у воротах, а в 2001 році повернувся в «Мец». 2003 року на правах вільного агента повернувся в «Депортіво»[2][3], де знову став дублером Моліни і завершив кар'єру 2004 року, провівши свій останній матч у Прімері у віці 40 років і 67 днів, ставши найстарішим воротарем-іноземцем, що зіграв у цьому турнірі[4].

Виступи за збірну[ред.ред. код]

1984 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Камеруну. Того ж року зі збірною став переможцем Кубка африканських націй 1984 року у Кот-д'Івуарі, а також взяв участь у футбольному турнірі на Олімпійських іграх в Лос-Анжелесі. Через чотири роки Жак був у заявці і на Кубку африканських націй 1988 року у Марокко, де також став з командою чемпіоном Африки.

З чемпіонату світу 1990 року в Італії Сонго'о зіграв у чотирьох поспіль чемпіонатах світу, проте основним був лише на чемпіонаті світу 1998 року у Франції, де зіграв у трьох матчах. На першому «мундіалі» Жак взагалі на полі не з'являвся, а на чемпіонаті світу 1994 року у США Анрі Мішель вирішив випустити молодого Сонго'о на останній матч групового етапу проти Росії, в якому Жак пропустив 6 голів, а його команда поступилась 1:6 і покинула турнір. Відігравши усі три матчі збірної на третьому для себе чемпіонаті, на останньому, яким став чемпіонат світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, Сонго'о бувв дублером Альюма Букара і на турнірі не зіграв.

Крім того, за цей період Сонго'о зіграв ще на чотирьох Кубках африканських націй: 1990 року в Алжирі, 1992 року у Сенегалі, 1998 року у Буркіна Фасо та 2002 року у Малі, здобувши того року титул континентального чемпіона, втретє у своїй кар'єрі. Також Жак брав участь й у першому для Камеруну Кубку конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, зігравши в одному матчі.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 19 років, провів у формі головної команди країни 46 матчів.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Командні[ред.ред. код]

«Мец»: 1995–96
«Депортіво»: 1999–2000
«Депортіво»: 2000
Камерун: 1984, 1988, 2002

Особисті[ред.ред. код]

Приватне життя[ред.ред. код]

Сонго'о також має французьке громадянство. Обидва його сини Франк Сонго'о[en] і Янн Сонго'о[en] також футболісти[5][6].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]