Жак фаталіст і його пан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Жак-фаталіст і його пан»
DiderotJacquesFatalist01.jpg
Титульний аркуш видання 1797 року
Автор Дені Дідро
Назва мовою оригіналу Jacques le fataliste et son maître
Країна Франція Франція
Мова Французька
Жанр Філософський роман
Видано 1792 - у німецькому перекладі, 1796
Тип носія На папері

Жак-фаталіст і його пан (фр. Jacques le fataliste et son maître) — роман французького письменника Дені Дідро, який він написав від 1765 до 1780 року. Перше французьке видання вийшло посмертно в 1796 році, проте до цього роман був відомий у Німеччині завдяки частковому перекладу Гете, який з'явився 1785 року і був ретрансльований на французьку в 1793 році, як і повний німецький переклад Міліуса 1792 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Основна тема роману - це стосунки між камердинером Жаком і його господарем, ім'я якого Дідро не називає. Господар разом з камердинером вирушає в подорож, про місце призначення якої автор каже розпливчасто, і щоб розвіяти нудьгу довгого шляху, змушує Жака розповідати історії своїх любовних пригод. Історії Жака постійно перериваються появою інших персонажів і різними комічними непорозуміннями. Інші персонажі роману теж розповідають свої історії, які, в свою чергу, постійно перериваються різними подіями. У книзі також час від часу з'являється «читач», який у міру читання книги періодично перериває оповідача своїми питаннями, запереченнями, вимогами додаткових подробиць. Історії, що їх розповідають герої, зазвичай просякнуті гумором і присвячені любові та сексу.

Основою філософії Жака є переконання, що все, що відбувається у світі, добро чи зло, вже наперед записане «нагорі» у великому сувої, який з часом потроху розгортається. Попри це переконання, Жак надає великого значення своїм вчинкам і не є пасивним спостерігачем. Критики, такі як Роберт Лой (J. Robert Loy), характеризували філософію Жака не як фаталізм, а як детермінізм [1].

Книга сповнена суперечливих персонажів та інших проявів дуалізму. Одна з історій розповідає про двох військових, які настільки схожі один на одного, що через це постійно б'ються на дуелях і ранять один одного, хоча і є найліпшими друзями. Інша історія розповідає про Отця Гадсона, інтелектуала й здібного реформатора церкви, та одночасно найбільш розпусного персонажа книги. Навіть Жак і його господар виходять за межі ролей, які їм належать за соціальним статусом. Жак насміхаючись доводить, що господар не зможе без нього прожити, а значить Жак є господар, а господар є слуга.

Історія кохання Жака запозичена з роману Лоренса Стерна «Життя і думки Трістрама Шенді, джентльмена», чого Дідро не приховував. Впродовж усього твору оповідач постійно насміхається над сентиментальними романами і розповідає, як більш реалістично розвивалися б події в житті. В інших місцях він втомлюється розповідати й надає читачеві самому додумати деякі деталі.

Літературна значимість і критика[ред. | ред. код]

Критика сприйняла роман неоднозначно. Французькі критики кінця XVIII і початку XIX століття відгукнулися про нього несхвально, вважаючи, що він наслідує Рабле і Лоренса Стерна і є надмірно непристойним. Сприятливе враження книга справила на німецьких романтиків, які змогли ознайомитися з нею набагато раніше від французів. Шиллер ставився до роману з великою повагою і рекомендував його Гете, який теж його любив. Фрідріх Шлегель доброзичливо відгукнувся про роман у своїх критичних статтях, вважаючи його ідеалом дотепності. Стендаль, відзначаючи недоліки роману, тим не менш, вважав його чудовим і зразковим твором. Критики XX століття, такі, як Лео Спітцер[en] і Роберт Лой, були схильні розглядати роман як ключовий твір у традиції Сервантеса і Рабле, звертаючи увагу на його величезну різноманітність, а не на здатність дати відповідь на філософські питання.

Адаптації[ред. | ред. код]

Саме «Жака Фаталіста» найчастіше адаптують серед праць Дідро.

Українські переклади[ред. | ред. код]

Першим, хто переклав "Жака фаталіста" українською мовою був Валер'ян Підмогильний. Той переклад вийшов друком на початку 1930-х років, але до читача не дійшов, бо Підмогильного якраз тоді заарештували й разом вилучили книги з його ім'ям. А читачі побачили той варіант лише 2007 року[3].

1970 року у видавництві "Сучасність" вийшов переклад Івана Кошелівця під назвою "Жак фаталіст і його пан"[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Loy, J. Robert (1950). Diderot's Determined Fatalist. New York: King's Crown Press.
  2. Fabien Lemercier. Emmanuel Mouret • Director. Cineuropa (англ.). 10.09.2018. Процитовано 20.01.2019. 
  3. Дідро Дені. Жак-Фаталіст / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / В. Підмогильний (пер.). — Харків : Фоліо, 2007. — 447с. — (Бібліотека світової літератури). — ISBN 978-966-03-4008-4.
  4. Дідро Дені. Жак фаталіст і його пан. / І.Кошелівець (пер.) — Мюнхен: Сучасність, 1970

Посилання[ред. | ред. код]