Жак II де Бурбон (граф де Ла Марш)

Жак II де Бурбон
фр. Jacques II de Bourbon
Народився	1370
Помер	24 вересня 1438 Безансон
Країна	Франція
Діяльність	кондотьєр
Знання мов	французька
Титул	граф
Посада	великий камергер Франціїd
Рід	Бурбони
Батько	Жан I де Бурбонd
Мати	Катерина де Вандом
Брати, сестри	Людовик I де Бурбон-Вандом, Anne de Bourbond і Шарлотта де Бурбон
У шлюбі з	Джованна II і Beatrice of Navarre, Countess of La Marched
Діти	Eleanor of Bourbon-La Marched
Медіафайли у Вікісховищі

Жак II де Бурбон (фр. Jacques II de Bourbon; 1370 — 24 вересня 1438) — король-консорт Неаполітанського королівства у 1415—1435 роках, граф де Ла Марш. Був фактичним правителем королівства у 1415—1416 роках.

Життєпис

Походив з роду Бурбон- де Ла Марш. Старший син Жана I, графа де Ла Марша, і Катерини де Вандом. Народився 1380 року. Здобув лицарську освіту, з ухилом до військової справи. 1393 року після смерті батька успадкував графство де Ла Марш. 1396 року брав участь у хрестовому поході проти Османської імперії, був учасником битви при Нікополі, де зміг врятуватися.

У 1400—1403 роках воював на боці Людовика Анжуйського за володіння Неаполітанським королівством. У 1403 році з військом прибув на допомогу вельському аристократу Овайну Гліндуру, що повстав проти Англії. З флотом Жак де Бурбон сплюндрував порт Плімут, але 1404 року потрапив у шторм, втративши 12 військових суден. 1406 року оженився з донькою короля Наварри. 1407 року підтримав партію бургіньйонів у боротьбі проти арманьяків.

1410 року за посередництва Жака де Бурбона між протиборчими партіями було встановлено перемир'я в Бікетрі. З 1411 року брав участь у бойових сутичках з арманьяками. 1412 року був учасником асамблеї в Осері, де обговорювалися умови досягнення миру в королівстві. 1414 року помирає дружина Жака де Бурбона.

1415 року барони Неапольського королівства влаштували його шлюб з королевою Джованною II. При цьому сподівалися, що Бурбон зможе подолати вплив Пандольфо Алопу, коханця королеви, та великого конетабля Муціо Сфорци. Джованна II і Пандольфелло зробили все можливе, щоб тримати Жака на віддалі від влади. У шлюбному контракті була вказано, що чоловік королеви не буде називатися неаполітанським королем, а лише князем Тарентським і герцогом Калабрійським.

Ці заходи, втім, не мали успіху, оскільки неаполітанські барони стали ставитися до Жака Бурбона як до короля. Під час одруження його було одягнено в королівські шати і наділено королівськими почестями. Незабаром Жак почав правити по-своєму. Ще в Беневенто він наказав заарештувати великого коннетабля королівства Сфорца і його сина Франческа, а у вересні 1415 року наказав посадити до в'язниці Пандольфелло, його брата і небожа, катувати їх і потім стратити. Всі придворні посади Жак Бурбон роздав своїм улюбленцям-французам, в фортецях ж розмістив французькі залоги. За дружиною він велів стежити як за полонянкою: вона не сміла виходити з палацу, і при ній оселився француз Жан Берленжье. До Джованни II не допускали рішуче нікого, король-консорт відхилив навіть прохання неаполітанського лицарства, які вимагали аудієнції у королеви. Все це сильно обурило неаполітанську аристократію, вимушену у всьому поступатися французам.

1416 року внаслідок повстання знаті Жак Бурбон мусив утекти з Кастелло-Нуово до Кастелло-д'Уово. Обидва замки були обложені прихильниками королеви, і між подружжям почалася війна. Кілька місяців результат боротьби залишався неясним, поки, нарешті, королева не звільнила Сфорца, повернувши йому звання великого коннетабля, і не дозволила всім вигнанцям повернутися до Неаполя. Жак мав укласти мир, за яким він зобов'язався скласти з себе королівський титул і вислати з держави всіх французів, за винятком 40 осіб. 1419 року повернувся до Франції.

1421 року у складі французького війська брав участь у боях проти англійців. 1424 року призначено генерал-лейтенантом (намісником) Лангедоку, але пішов з посади через кілька місяців. 1428 року Жака де Бурбона знову призначено на цю посаду.

1435 року склав з себе усі посади та титули, ставши ченцем францисканського монастиря в Безансоні. Помер 1438 року.

Родина

1. Дружина — Беатриса, донька Карла III Евре, короля Наварри.

Діти:

• Ізабела (1408 — після 1445), черниця в Безансоні
• Марія (1410 — після 1445), черниця в Ам'єні
• Елеонора (1407 — після 1464), дружина Бернара д'Арманьяка, графа Пардіака

2. Дружина — Джованна II, королева Неаполю.

Дітей не було.

• 4 бастарди

Джерела

• HUART Arthur, «Jacques de Bourbon, roi de Sicile, frère mineur cordelier à Besançon (1370—1438)», Etudes Franciscaines, t. XXII, 1909, p. 128—139, 266—286, 354—374 et 548—571.
• Potter, David (1995). Keen, Maurice (ed.). A History of France, 1460—1560: The Emergence of a Nation State. Macmillan.