Перейти до вмісту

Жанна Демессьє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жанна Демессьє
фр. Jeanne Demessieux
Основна інформація
Повне ім'яфр. Jeanne Marie Madeleine Demessieux
Дата народження13 лютого 1921(1921-02-13)
Місце народженняМонпельє[1]
Дата смерті11 листопада 1968(1968-11-11)[1][2][3] (47 років)
Місце смертіXII округ Парижа, Париж, Франція
Причина смертізлоякісна пухлина
ПохованняЕг-Морт
Роки активності19461968
Громадянство Франція
Професіїкомпозиторка, органістка, піаністка, вчителька музики
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіЖан Галлон
Інструментиорган і фортепіано
Жанрикласична музика
ЗакладКоролівська консерваторія в Брюсселі
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Knight of the Order of the Crown
CMNS: Файли у Вікісховищі

Жанна Демессьє (фр. Jeanne Demessieux; 13 лютого 1921, Монпельє — 11 листопада 1968, Париж) — французька органістка, піаністка, композиторка, музична педагогиня. Вважається однією з видатних органістів-віртуозів XX століття.

Біографія і творчість

[ред. | ред. код]

Жанна Демессьє народилася в Монпельє в 1921 році. Вона рано почала вчитися музиці; першою її вчителькою фортеп'яно була старша сестра[4]. У семирічному віці вона стала ученицею консерваторії в Монпельє і проявила очевидні здібності до музики. Коли їй виповнилося 11, сім'я переїхала в Париж, щоб Жанна могла продовжити свою музичну освіту[5]. Вона вступила до Паризької консерваторії, де навчалася гри на фортеп'яно у Сімона Ріра (фр. Simon Riera) і Магди Тальяферро, гармонії у Жана Галлона, контрапункту і фуги у Ноеля Галлона і композиції у Анрі Бюссе[4]. Протягом навчання вона неодноразово отримувала перші нагороди за гармонію, фортеп'яно, контрапункт і органну імпровізацію[5].

У 1933, у 12 років, Жанна Демессьє стала титулярною (головною) органісткою паризької церкви Сент-Еспрі і займала цю посаду аж до 1962 року. У 1936 році вона зустрілася з Марселем Дюпре, і її гра справила таке враження на 50-річного композитора, що він вирішив самостійно зайнятися її подальшою музичною освітою[5]. Дюпре високо цінував талант Демессьє і вважав її своєю спадкоємицею аж до їх розбрату в 1945 році[6].

Дебют Демессьє як концертуючої солістки відбувся в 1946 році з серією із 12-ти концертів в паризькому залі Плеєль[4]. У наступні роки вона дала близько 700 концертів в Європі і Америці, завжди граючи виключно напам'ять. Про неї писали, що вона знає напам'ять близько 2500 творів Баха, Мендельсона, Ліста, Франка і Дюпре[4].

З 1952 року Жанна Демессьє викладала в Льєзькій консерваторії[4]; вона також була викладачкою консерваторій в Нансі і в Гарлемі. У 1962 році Демессьє змінила Едуара Міньяна на посаді титулярного органіста церкви Мадлен і займала цю посаду аж до своєї смерті[4].

Жанна Демессьє померла від раку 11 листопада 1968 року у віці 47 років. В останні роки вона працювала над записом повного зібрання творів Мессіана, але проєкт залишився незавершеним[4].

Спадщина Демессьє як композиторки складає близько 30 творів. Цікаво, що лише 8 з них написані для органу[4]. Органні твори Демессьє написані для виконання і припускають виключно високий рівень віртуозності виконавця, в тому числі у використанні педалей (Мессіан з цього приводу зауважив, що Демессьє вимагає від ніг того ж, що Шопен вимагає від рук)[7]. Серед інших творів Жанни Демессьє — пісні, фортеп'янні та оркестрові п'єси, а також ораторія[4].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Jeanne Demessieux. Musimem.com (фр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
  • Marc Rochester. Jeanne Demessieux Biography. BBC (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.